Рекламна пауза
Медицина
- Гинкго Билоба (фото)
- Парило звичайне - репейничек обыкновенный (фото)
- Конвалія звичайна - ландыш майский (фото)
- Рослини, які мають протипоказання для вжитку
- Калина звичайна - калина обыкновенная (фото)
- Ромашка лікарська - ромашка лекарственная (фото)
- Осика - осина обыкновенная (фото)
- Кувшинка (Астахова В.Г.)
- Ялівець звичайний - можжевельник обыкновенный (фото)
- Види і будова рослин
- Живокіст лікарський (гав'яз)
- Фитолакка, Лаконос (биохимия, фото)
- Бузок звичайний - сирень обыкновенная (фото)
- Перстач білий - лапчатка белая (фото)
- Геморой - лікування травами
- Сокирки польові - живокость полевая (фото)
- Лілія лісова - лилия лесная (фото)
- Терен звичайний - тёрн колючий (фото)
- Беладонна звичайна - красавка обыкновенная (фото)
- Грибкові захворювання шкіри
- Горіх волоський - орех грецкий (фото)
- Закрепи (запори) - лікування травами
- Липа серцелиста - липа сердцелистная (фото)
- Ландыш майский - конвалія звичайна (выращивание и культивирование)
- Первоцвіт весняний - первоцвет весенний (фото)
- Туя західна - туя западная (фото)
- Закрепи (запори) - лікування зборами лікарських рослин
- Башмачок красный (крупноцветный)
- Фібріома матки
- Ортилия однобокая (рамишия) Боровая матка (фото)
- Модрина сибірська - лиственница сибирская (фото)
- Мучниця звичайна - толокнянка обыкновенная (фото)
- Вітаміни
- Екзема - лікування травами
- Алкалоїди
- Алое деревовидне (столітник)
- Глуха кропива біла
- Гельмінтози - лікування травами
- Зоб дифузний токсичний
- Родовик лікарський - кровохлёбка аптечная (фото)
- Лапчатка прямостоячая (калган)
- Врощений ніготь
- Дискінезія жовчовивідних шляхів
- Горобина чорноплідна - арония черноплодная (фото)
- Феноли
- Ангіна (гострий тонзиліт) - лікування травами
- Грибкові захворювання піхви
- Грибкове захворювання нігтів
- Глечики жовті. Латаття біле
- Діатез сечокислий
| Глід колючий - Crataegus oxyacantha (О.П.Попов) |
|
Глід колючий (Crataegus oxyacantha)
Глоди — це невеликі колючі дерева або кущові рослини з черговими або глибоко чи неглибоко розсіченими листками з прилистками. Квітки в складних, зрідка в простих зонтиковидних щитках, невеликі, здебільшого білі, іноді червонаві. Плоди червоні, рідше жовтогарячі («ягоди»). Найвідомішим і найбільш уживаним з 39 різних видів є глід колючий. Росте він по лісах і чагарниках у Середній Європі та в Південній Скандінавії. В Радянському Союзі в середній смузі його часто розводять у паркових насадженнях як живопліт; на Україні він трапляється в дикому стані по долинних лісах на Закарпатті. Подібну дію на організм виявляють і інші найбільш уживані й найпоширеніші види глоду: криваво-червоний (Crataegus sanguinea) та український (Crataegus uсrаіnіса). Обидва ці види глоду ростуть по зріджених лісах, на узліссях, іноді по берегах річок; перший — на сході Європейської частини Радянського Союзу, в Сибіру та в Середній Азії, другий — у південно-західній частині — на Україні (саме тому й називається українським глодом). Збирають плоди глодів восени, коли вони зовсім дозрівають. У хімічному відношенні найкраще вивчено колючий, або звичайний, глід. Плоди його відомі своїми поживними білками, винною, лимонною, а головне — кратегусовою (глодовою) кислотами, які позитивно впливають на серце. Є в них і вітаміни С і А. У квітках 15% ефірної олії. В медицині, як народній, так і науковій, застосовують головним чином плоди глоду як специфічний серцевий засіб при серцебитті. Помічено, що цей лікарський засіб знімає біль і почуття тяжкості в серці; крім того, він знижує тиск крові й заспокоює нервову систему. При декомпенсації серця, неврозах та й при грудній жабі плоди глоду є допоміжним засобом до наперстянки або ж замінюють її. Корисно вживати їх і від безсоння, якщо воно пов'язане з хворобами серця. На Україні в народі частіше застосовують квітки і навіть листя глоду при хворобах серця, а настойку з них — при гіпертонії. Настойку краще робити з свіжих квіток. З них можна готувати й відвар. У науковій медицині плоди глоду застосовують при хворобах серця у вигляді рідкого екстракту, який усуває тахікардію (часте биття серця) та аритмію (порушення ритму роботи серця). В народній медицині плоди глоду вживають більше у вигляді чаю з них, іноді як порошок і навіть у вигляді киселю. Способи застосування. Відвар плодів: 20,0 на склянку окропу; пити можна без дозування, як чай. Відвар квіток: 3 столові ложки квіток на 3 склянки окропу; пити по 1 склянці 3 рази на день до їди. Екстракт (витяжки) плодів глоду: 25,0—100,0, а по-домашньому — згущений до половини відвар 25 г плодів на 100 мл окропу; вживати по 20—40 крапель 3 рази на день до їди. Настойка квіток: 1 частина свіжого соку з квіток на 2 частини 90° спирту; настоювати 15 днів; вживати по 40 крапель. Суміш: плодів глоду, трави собачої кропиви й сухоцвіту — по 4 частини, ромашки — 1 частина. Взяти 1 столову ложку цієї суміші на склянку окропу. Вживати по 1 столовій ложці 3 рази на день. Також рекомендуємо переглянути |
З лікувальною метою використовують плоди, квітки, а іноді й листя.