Глід колючий (Crataegus oxyacantha)
глід-колюх.
Родина розових — Rosaceae.

З лікувальною метою використовують плоди, квітки, а іноді й листя.

Глоди — це невеликі колючі дерева або кущові рослини з черговими або глибоко чи неглибоко розсіченими листками з прилистками. Квітки в складних, зрідка в простих зонтиковидних щитках, невеликі, здебільшого білі, іноді червонаві. Плоди червоні, рідше жовтогарячі («ягоди»). Найвідомішим і найбільш уживаним з 39 різних видів є глід колючий. Росте він по лісах і чагарниках у Середній Європі та в Південній Скандінавії. В Радянському Союзі в середній смузі його часто розводять у паркових насадженнях як живопліт; на Україні він трапляється в дикому стані по долинних лісах на Закарпатті.

Подібну дію на організм виявляють і інші найбільш уживані й найпоширеніші види глоду: криваво-червоний (Crataegus sanguinea) та український (Crataegus uсrаіnіса). Обидва ці види глоду ростуть по зріджених лісах, на узліссях, іноді по берегах річок; перший — на сході Європейської частини Радянського Союзу, в Сибіру та в Середній Азії, другий — у південно-західній частині — на Україні (саме тому й називається українським глодом).

Збирають плоди глодів восени, коли вони зовсім дозрівають.

У хімічному відношенні найкраще вивчено колючий, або звичайний, глід. Плоди його відомі своїми поживними білками, винною, лимонною, а головне — кратегусовою (глодовою) кислотами, які позитивно впливають на серце. Є в них і вітаміни С і А.

У квітках 15% ефірної олії.

В медицині, як народній, так і науковій, застосовують головним чином плоди глоду як специфічний серцевий засіб при серцебитті. Помічено, що цей лікарський засіб знімає біль і почуття тяжкості в серці; крім того, він знижує тиск крові й заспокоює нервову систему.

При декомпенсації серця, неврозах та й при грудній жабі плоди глоду є допоміжним засобом до наперстянки або ж замінюють її. Корисно вживати їх і від безсоння, якщо воно пов'язане з хворобами серця.

На Україні в народі частіше застосовують квітки і навіть листя глоду при хворобах серця, а настойку з них — при гіпертонії. Настойку краще робити з свіжих квіток. З них можна готувати й відвар.

У науковій медицині плоди глоду застосовують при хворобах серця у вигляді рідкого екстракту, який усуває тахікардію (часте биття серця) та аритмію (порушення ритму роботи серця).

В народній медицині плоди глоду вживають більше у вигляді чаю з них, іноді як порошок і навіть у вигляді киселю.

Способи застосування. Відвар плодів: 20,0 на склянку окропу; пити можна без дозування, як чай.

Відвар квіток: 3 столові ложки квіток на 3 склянки окропу; пити по 1 склянці 3 рази на день до їди.

Екстракт (витяжки) плодів глоду: 25,0—100,0, а по-домашньому — згущений до половини відвар 25 г плодів на 100 мл окропу; вживати по 20—40 крапель 3 рази на день до їди.

Настойка квіток: 1 частина свіжого соку з квіток на 2 частини 90° спирту; настоювати 15 днів; вживати по 40 крапель.

Суміш: плодів глоду, трави собачої кропиви й сухоцвіту — по 4 частини, ромашки — 1 частина. Взяти 1 столову ложку цієї суміші на склянку окропу. Вживати по 1 столовій ложці 3 рази на день.