Рекламна пауза
Медицина
- Гинкго Билоба (фото)
- Парило звичайне - репейничек обыкновенный (фото)
- Конвалія звичайна - ландыш майский (фото)
- Рослини, які мають протипоказання для вжитку
- Калина звичайна - калина обыкновенная (фото)
- Ромашка лікарська - ромашка лекарственная (фото)
- Осика - осина обыкновенная (фото)
- Кувшинка (Астахова В.Г.)
- Ялівець звичайний - можжевельник обыкновенный (фото)
- Види і будова рослин
- Живокіст лікарський (гав'яз)
- Фитолакка, Лаконос (биохимия, фото)
- Бузок звичайний - сирень обыкновенная (фото)
- Перстач білий - лапчатка белая (фото)
- Геморой - лікування травами
- Сокирки польові - живокость полевая (фото)
- Лілія лісова - лилия лесная (фото)
- Терен звичайний - тёрн колючий (фото)
- Беладонна звичайна - красавка обыкновенная (фото)
- Грибкові захворювання шкіри
- Горіх волоський - орех грецкий (фото)
- Закрепи (запори) - лікування травами
- Липа серцелиста - липа сердцелистная (фото)
- Ландыш майский - конвалія звичайна (выращивание и культивирование)
- Первоцвіт весняний - первоцвет весенний (фото)
- Туя західна - туя западная (фото)
- Закрепи (запори) - лікування зборами лікарських рослин
- Башмачок красный (крупноцветный)
- Фібріома матки
- Ортилия однобокая (рамишия) Боровая матка (фото)
- Модрина сибірська - лиственница сибирская (фото)
- Мучниця звичайна - толокнянка обыкновенная (фото)
- Вітаміни
- Екзема - лікування травами
- Алкалоїди
- Алое деревовидне (столітник)
- Глуха кропива біла
- Гельмінтози - лікування травами
- Зоб дифузний токсичний
- Родовик лікарський - кровохлёбка аптечная (фото)
- Лапчатка прямостоячая (калган)
- Врощений ніготь
- Дискінезія жовчовивідних шляхів
- Горобина чорноплідна - арония черноплодная (фото)
- Феноли
- Ангіна (гострий тонзиліт) - лікування травами
- Грибкові захворювання піхви
- Грибкове захворювання нігтів
- Глечики жовті. Латаття біле
- Діатез сечокислий
| Глуха кропива біла - Lamium album (О.П.Попов) |
|
Глуха кропива біла (Lamium album). З лікувальною метою використовують траву й квітки. Росте цілими заростями на засмічених тінистих місцях біля огорож і жител, на високих берегах річок, подекуди в лісах між чагарниками. Поширена в середній і північній смугах Європейської частини Радянського Союзу, в тому числі й на Україні, а також на Кавказі, в Західному й Східному Сибіру, в Західній Азії та на Далекому Сході. Глуха кропива біла — багаторічна рослина з довгими підземними пагонами. Стебла прямостоячі й висхідні, заввишки до 50 см, за формою — чотиригранні. Листки схожі на листки дводомної (жалкої) кропиви, але на відміну від них не жалкі (тому цю кропиву й називають глухою); за формою вони серцевидно-яйцевидні, загострені, гостропилчасті, з довгими черешками. Чашечка п'ятизубчаста, з зубцями, довшими за трубочки квітки. Віночок двогубий, білий (тому цю кропиву ще називають білою), трубка його всередині з косим волохатим кільцем. Плід розпадається на 4 горішки. Цвіте рослина з травня до осені. В науковій медицині глуху кропиву білу не застосовують. У народній медицині для лікувальної мети з цієї рослини застосовують в основному квітки. В них багато в'яжучих речовин, є й сапоніни та глюкозид і слиз. Хімічні властивості вже достатньо вивчили. У листках — 15% каротину. Відвар квіток глухої кропиви вживають усередину як сильний кровоспинний засіб. Особливо ефективно діє свіжий сік із квіток (а іноді й з самої трави). Відвар трави корисний жінкам при білях; його застосовують і всередину й зовнішньо (для спринцювання в теплому вигляді). Дуже корисна глуха кропива, особливо її квітки, при хворобах дихальних шляхів (завдяки сапонінам і слизові), а її трава — при лікуванні диспепсії та для поліпшення апетиту. Відвар трави вживають (у вигляді чаю, без особливого дозування) і для лікування золотухи, фурункульозу та інших гноячкових захворювань шкіри. В суміші з братками триколірними (триколірною фіалкою) та з листям суниць порівну глуха кропива біла у вигляді відвару корисна при недокрів'ї та хворобах печінки й селезінки. В гомеопатичних аптеках є готові препарати з глухої кропиви білої — есенції з свіжого листя та з квіток її. Способи застосування. Відвар трави або квіток: 20,0—200,0; по 1 склянці 3 рази на день. Свіжий сік: перед вживанням рекомендується поставити його на водяну баню; коли вихолоне, вживати по 1 чарці (по 2 столові ложки) 3 рази на день. Також рекомендуємо переглянути |