Горіх волоський (Juglans regia)
горішина.
Родина горіхових — Juglandaceae.

З лікувальною метою використовують листя й незрілі плоди цього дерева.

Волоський горіх — велике дерево. У дикому стані росте в лісах Криму, Закавказзя й Середньої Азії. Вирощують його заради їстівних плодів і як декоративну рослину в багатьох місцях південної частини Радянського Союзу, в тому числі й на Україні.

Кора у волоського горіха чорно-сіра або бура; листки чергові, непарнопірчасті квітки дрібні, зеленаві, одностатеві; плоди у вигляді кулястої кістянки з м'ясистим оплоднем.

Хімічний склад різних частин волоського горіха: дубильні речовини, ефірна олія, гіркота, кислота, подібна до хризофанової (проносний засіб), інулін (полісахарид), юглон або югландин (алкалоїд), вітаміни С, В₁, Р, каротин, провітамін А та фітонциди.

Завдяки такому багатому хімічному вмістові волоський горіх має багато й фармакологічних властивостей. Препарати з нього є сильнов'яжучим, збуджувальним, протицинготним і глистогінним засобом; вони регулюють функціональну діяльність шлунково-кишкового тракту.

Вважають, що в листках волоського горіха, крім дубильних та інших вищезазначених хімічних речовин, є й речовини, які отруйні для комах і риб, тому зовнішнє застосування листя цього дерева при корості іноді дає бажані наслідки. -

У народі волоський горіх застосовують при катарах шлунка й кишок, при проносах, рахіті й ексудативному діатезі та при подагрі — всередину й зовнішньо, при кровотечах.

Зовнішньо препарати з волоського горіха застосовують для загоювання ран, при хронічному ртутному отруєнні, при розпушуванні ясен, що спричинила цинга, та золотушному запаленні очей. Дуже корисно вживати препарати з волоського горіха від круглих глистів. Розжований волоський горіх часто застосовують у народі як пластир, прикладають його до нариву.

Способи застосування. Відвар для внутрішнього й зовнішнього застосування: 20 г порізаного молодого листя або незрілих плодів на 200 мл окропу, настоювати 20 хвилин; по 1 столовій ложці 3 рази на день.

Чай: 10,0—200,0; вживати при всіх вищезазначених внутрішніх хворобах і діабеті.

Настойка: залити літром спирту (в крайньому випадку — горілкою) 30 дрібно порізаних незрілих плодів і настоювати в пляшці на сонці протягом 14 днів.

Лікер: процідити настойку, засипати плоди, що залишилися, цукром (на смак), добре перемішати (майже потовкти), долити спиртом (або горілкою) і настоювати ще місяць, потім процідити й видавити крізь марлю. Для смаку додати трохи гвоздик і кориці. Настойка й лікер однаково корисні при поганому перетравлюванні їжі в шлунку, тільки лікер не такий ефективний, зате приємніший. Вживати по 1 чарці після їди.

Мазь до ран: 15,0, або 1 столову ложку, порізаного листя волоського горіха залити 100 г соняшникової олії, витримувати 7 діб, потім олію з листям погріти в киплячій водяній бані 3 години, двічі процідити крізь марлю, покип'ятити проціджене ще півгодини, після цього додати 15 г жовтого воску, щоб вийшла мазь.