Гранатник звичайний (Punica granatum)
гранатник, гранат.
Родина гранатових — Punicaceae.

З лікувальною метою використовують його кору.

Походить гранатник з Північної Африки, в дикому стані трапляється в субтропіках Радянського Союзу; вирощують його в Азербайджані, Грузії, Вірменії, в республіках Середньої Азії та в усіх теплих країнах.

Гранатник звичайний — кущова рослина до 1,5 м заввишки або дерево до 10 м заввишки з могутньою й довговічною кореневою системою. Нерівний стовбур покритий невеликими шипами, гілки гладенькі, з червонавою корою (в молодості зеленаво-сірі, а в старості — коричнювато-сірі). Листки здебільшого супротивні, ланцетовидні, тупі, гладенькі, блискучі. Квітки одиночні або по 2—3 на гілочці, дуже красиві, яскраво-червоні, майже сидячі.

Плоди схожі на ягоди, але вони завбільшки з яблуко, кулястої форми, мають приємний кисло-солодкий смак, з дуже твердою зовнішньою шкіркою, колір якої переходить від лимонно-оливкового до рожевого. Всередині плода 6—12 гнізд для насіння (400—700 насінин). Цвіте гранатник у липні — серпні, плоди дозрівають пізно восени.

У народній медицині свіжі плоди гранатника (разом з шкіркою, бо в ній багато дубильних речовин) застосовують при кашлі, колітах (запаленні товстих кишок), простудних захворюваннях, малярії та ін.

Але краще застосовувати кору цієї рослини, тільки в цих випадках слід поводитися обережно, відвар кори треба суворо дозувати (не більш як по 1 чайній ложечці 3—4 рази на день). Якщо збільшити дозу, можуть виник*нути шлунково-кишкові кровотечі, алкалоїди можуть спричинити повну сліпоту.

Висушена кора гранатника сірувато-жовтого або зеленаво-жовтого кольору, з зовнішнього боку вкрита ніби світлими сочевичками. Кусочки її здебільшого мають вигляд зігнутих трубчастих жолобків.

Способи застосування. Відвар: 5,0—100,0; настоювати 20 хвилин; вживати по 1/2 або по 1 чайній ложечці 3—4 рази на день. Воду краще замінити на простий сироп і додати 5 г спирту або вина.

Екстракт (для вигнання солітера): 50,0 кори гранатника намочити в 400 мл, або у 2 склянках, води й дати помокнути 6 годин, потім кип'ятити, поки не випарується до половини, процідити й поступово, протягом години, випити все вранці натщесерце (можна разом з кавою). Через 2—3 години вжити рицинового або сольового (з глауберової солі) проносного (15,0—30,0).