Главная Г Горицвіт весняний

Объявления




Медицина

Ошибка
  • Unable to load Cache Storage: database
  • Unable to load Cache Storage: database
  • Unable to load Cache Storage: database
  • Unable to load Cache Storage: database
Горицвіт весняний





Горицвіт веснянийГОРИЦВІТ ВЕСНЯНИЙ —

Adonis vernalis L.

Родина Жовтецеві — Ranunculaceae

Як виглядає? Багаторічна трав'яниста рослина 50—60 см заввишки, з темно-бурим, трохи галузистим коренем, з якого виростають кілька стебел, деякі з них не квітконосні. Стебла біля основи вкриті бурими листками у вигляді луски. Стеблові листки чергові, напівобгортні, сидячі, п'ятипальчастороздільні: дві нижні ділянки коротші, перисті, верхні три-, двоперисті, частки їх вузькі, лінійні, голі, цілі. Квітки яскраво-жовті, великі, до 6 см у поперечнику, вінчають квітконосні стебла і їхні відгалуження, зісподу буруваті, чашечка їхня пухнаста, у віночку 15— 20 пелюсток, вони довгасті, зубчасті. Плід — кулястий багатогорішок. Існує кілька видів горицвіту. Цвіте з ранньої весни до половини травня.

Де росте? На глинясто-вапнякових грунтах по сухих відкритих схилах, на узліссях березових і дубових лісів, на галявинах, серед чагарників. Поширений у лісовій і степовій, особливо в чорнеземній зонах, у Криму, на яйлі. Зрідка трапляється на степових схилах в РозточчіОпіллі і на півдні Полісся (Волинська область — м. Володимир-Волинськнй; Оваднівський район, с. Верба; Житомирська область; Львівська область — Золочівський район, с. Червоне; Івано-Франківська область — Рогатинський район, Чортова гора).

Що і коли збирають? Зрізають усю верхню частину рослини, залишаючи голу нижню, і багаторічне кореневище під час цвітіиня. Сушать у затінку при 30°.

Коли застосовують? При серцевих хворобах з явищами декомпенсації, при задишці, набряку ніг і неврозах серцево-судинної системи; при водянці ниркового походження, гострому запаленні нирок, при інфекційних захворюваннях (плямистий тиф, грип, скарлатина тощо), при емфіземі легень (ядусі). Горицвіт збільшує силу серцевих скорочень і уповільнює ритм (дія глікозидів цимарину, адонізиду, адонівернозиду, адонітоксину подібна до дії строфантину; тритерпенових сапонінів, флавоноїдів), У суміші з собачою кропивою серцевою, валеріаною, мелісою вживають при нервовій збудливості, безсонні, епілепсії, також при приступах глаукоми.

У вигляді чаю готують так. На 2 склянки окропу беруть 1 столову ложку порізаної рослини і настоюють 10 хвилин. Вживають щогодини по 1 столовій ложці. Чай приготовляють щодня свіжий (швидко псується). При водянці внаслідок гострого і хронічного запалення нирок беруть 1 столову ложку суміші (за вагою) трави горицвіту, листків мучниці, березових бруньок і трави хвоща польового в співвідношенні 4:5:3:2, заливають 1 склянкою окропу, парять у духовці 2 години, кип'ятять на малому вогні 5—10 хвилин і вживають щогодини по 1 столовій ложці. При цьому дотримують безсольової дієти, постільного режиму і через день приймають теплі ванни. Завдяки цьому збільшується виділення сечі, зникають набряки, поліпшується загальний стан. При неврозах серцево-судинної системи 1 столову ложку суміші трави горицвіту, кореня валеріани, трави собачої кропиви серцевої і листків меліси в співвідношенні 1:2:3:4 заливають і склянкою окропу і настоюють 10 хвилин. П'ють по 0,25 склянки двічі на день, вранці і ввечері.