Главная Г Горобина. Горобина чорноплода

Объявления




Медицина

Ошибка
  • Unable to load Cache Storage: database
  • Unable to load Cache Storage: database
  • Unable to load Cache Storage: database
  • Unable to load Cache Storage: database
Горобина. Горобина чорноплода





Горобина звичайнаГОРОБИНА ЗВИЧАЙНА (ОГРАБ) —

Sorbus aucuparia L.

ГОРОБИНА ЧОРНОПЛОДА —

Aronia tnellanocarpa (Minch.) Elliot

Родина Розові — Rosaceae

Як виглядає? Дерево з гладенькою сірою корою 10—16 м заввишки. Листки чергові, непарноперисті. Квітки білі, дрібні, запашні, схожі на яблуневий цвіт, але зібрані в густі щитки. Цвіте у травні—червні. Плоди ягодоподібні, кулясті, червоні, гіркуваті, терпкі, достигають у вересні і до глибокої зими залишаються на дереві.

Де росте? Росте в лісовій зоні, в гірських районах Карпат і Криму. В Степу, крім околиць Дніпропетровська, не зустрічається.

Що й коли збирають? Цвіт збирають у травні — червні, ягоди—у вересні — жовтні, після приморозків, коли вони набувають приємнішого смаку.

Коли застосовують? Квітки — засіб сечогінний, проносний, вони допомагають при мізерних менструаціях у жінок. У ягодах міститься багато каротину, вітамінів С і Р, летка олія, пектини, гіркі, антибактеріальні та дубильні речовини, пігменти, цукор, що не ферментує, — сорбіт, яблучна і цитринова кислоти. їх застосовують як вітамінний, протицинготний, сечогінний, антисептичний, протидизентерійний, протнпроносний, кровоспинний засіб — дія вітамінів А і С, дубильних речовин, органічних кислот. Сирий сік, багатий на вітаміни, з медом п'ють по ¼ склянки двічі-тричі на день. Полівітамінний чай готують так. Половину столової ложки плодів горобини і половину столової ложки плодів шипшини заливають 2 склянками окропу, варять 10 хвилин, залишають на добу в накритій емальованій посудині, додають до смаку меду або цукру й п'ють по ¼ склянки двічі-тричі на день. Напар 1 столової ложки сушених плодів (на 1 склянку окропу) перед сном корисний при шістопієліті, сечокам'яній хворобі.

Як виглядає горобина чорноплода? Невисокий густий кущ 1,5—2 м заввишки. Листки подібні до вишневих, трохи блискучіші. Квіти п'ятипелюсткові, білі або рожеві. Цвіте у травні — червні.

Що й коли збирають? Плоди зібрані в грона, соковиті, чорні з сизим нальотом, 6—16 мм у діаметрі, достигають наприкінці літа — на початку осені, кислувато-солодко-терпкуваті на смак.

Коли застосовують горобину чорноплоду? У плодах багато рутину (С27Н30О16), аскорбінової кислоти, цукру, иоду, в них також містяться органічні кислоти, каротин, вітаміни В, РР, дубильні речовини, флавоноїди, антоціани, мікроелементи — фосфор, мідь, марганець, молібден, магній, залізо. Плоди горобини е концентратом вітаміну Р (500 мг%), який ущільнює стінки судин і зменшує їх ламкість. Тому їх рекомендують при атеросклерозі, гіпертонічній хворобі, при геморагічних діатезах, тиреотоксикозах, гломерулонефриті, кровотечах різного походження, при лікуванні антикоагулянтами.

Багата на рутин (12—30%) також софора японська (Sophora japonica L.) з родини бобових — Fabaceae. Це декоративне дерево до 20 м заввишки, подібне до білої акації (робінії), лише без колючок, яке добре акліматизувалося у нас в парках Закарпаття, Південного Криму й Одеської та Херсонської областей. Кора дерева гладка, темно-зелена, з сочевичками. Добрий медонос, з квіток добувають цінну жовту фарбу для фарбування шовку. Цвіте в липні — серпні. Плоди її до 6 см завдовжки — м'ясисті боби з перехватами між окремими насінинами, що подібні до сочевиці й плавають у жовтувато-зелеиому клейкому соку. Боби достигають у вересні й зимують на дереві. Для приготування ліків використовують нерозцвілі пуп'янки квіток і стиглі (навіть зовсім сухі) боби.

Горобина чорноплодаСвіжозібрані стиглі боби промивають перевареною водою, розрізують через насінину на шматки й заливають у скляній або порцеляновій посудині 56% спиртом у співвідношенні 1 : 1 (коли сухі, то у співвідношенні 1:2) і настоюють, часто збовтуючи. 10 днів. Потім відтискають, відстоюють, фільтрують через вату та пропускний папір. Утворюється неотруйна, без побічних дій настоянка, яку вживають всередину — від 10 крапель до 1 чайної ложки, 4—5 разів на день: для лікування і профілактики внутрішніх кровотеч різного походження, зокрема в мозок, серце, сітківку ока; при стенокардії, гіпертонії, цукровому діабеті, Склеротичному переродженні стінок кровоносних судин, при захворюваннях нирок, геморагічних діатезах, виразковій хворобі шлунка й дванадцятипалої кишки, при гастритах, виразковому коліті, проносах, хворобах печінки, плямистому тифі, сепсисі, тромбофлебітах, геморої, ревматизмі, глистах, при капілярних крововиливах токсичного походження (отруєння миш'яковими сполуками, саліцилатами), сечокам'яній хворобі тощо, в поєднанні з вітаміном С.

Замість настоянки бобів можна вживати настоянку нерозцвілих пуп'янків квіток софори (20 г квіток на 100 г 70% спирту, настоюють 7 днів)—по 20—40 крапель, тричі на день.

Ці самі настоянки вживають при опіках і відмороженнях І І II ступенів — загоєння настає через 5—6 днів; при відмороженнях III ступеня, також при туберкульозі шкіри, вовчаку виразки зарубцьовуються багато швидше. Діє болезаспокійливо, і тому вживають для лікування забитих місць, фурункулів, карбункулів, парапроктитів, гайморитів, трофічних виразок, грудниці (маститу), лускатого лишая — у вигляді зрошувань, промивань, змазувань, тампонів (двічі на день), стерильних пов'язок на рани.

З ягід виготовляють повидло. 1 кг ароматних і дещо підсушених ягід розтирають з 700 г цукру-піску. Вживають по 75—100 г двічі на день у поєднанні з вітаміном С. Зберігають у сухому холодному місці. В ягодах містяться речовини, які гальмують розмножування мікробів. Повидло протипоказане при підвищеному зсіданні крові та при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, бо збільшує виділення шлункового соку та активність шлункових ферментів. Тому її рекомендують при гастритах з пониженою секреторною функцією. Обережно слід вживати її при тромбофлебітах та захворюваннях з підвищеним протромбі-новим індексом. При гіпертонії ефективний свіжий сік, натщесерце по півсклянки протягом 15 днів. Горобину чорноплоду можна впрошувати по всій території України, де не росте софора японська, плоди якої діють подібно.

А також зверніть увагу на статті Рябина обыкновенная, Рябина черноплодная