Рекламна пауза
Медицина
- Гинкго Билоба (фото)
- Парило звичайне - репейничек обыкновенный (фото)
- Конвалія звичайна - ландыш майский (фото)
- Рослини, які мають протипоказання для вжитку
- Калина звичайна - калина обыкновенная (фото)
- Ромашка лікарська - ромашка лекарственная (фото)
- Осика - осина обыкновенная (фото)
- Кувшинка (Астахова В.Г.)
- Ялівець звичайний - можжевельник обыкновенный (фото)
- Види і будова рослин
- Живокіст лікарський (гав'яз)
- Фитолакка, Лаконос (биохимия, фото)
- Бузок звичайний - сирень обыкновенная (фото)
- Перстач білий - лапчатка белая (фото)
- Геморой - лікування травами
- Сокирки польові - живокость полевая (фото)
- Лілія лісова - лилия лесная (фото)
- Терен звичайний - тёрн колючий (фото)
- Беладонна звичайна - красавка обыкновенная (фото)
- Грибкові захворювання шкіри
- Горіх волоський - орех грецкий (фото)
- Закрепи (запори) - лікування травами
- Липа серцелиста - липа сердцелистная (фото)
- Ландыш майский - конвалія звичайна (выращивание и культивирование)
- Первоцвіт весняний - первоцвет весенний (фото)
- Туя західна - туя западная (фото)
- Закрепи (запори) - лікування зборами лікарських рослин
- Башмачок красный (крупноцветный)
- Фібріома матки
- Ортилия однобокая (рамишия) Боровая матка (фото)
- Модрина сибірська - лиственница сибирская (фото)
- Мучниця звичайна - толокнянка обыкновенная (фото)
- Вітаміни
- Екзема - лікування травами
- Алкалоїди
- Алое деревовидне (столітник)
- Глуха кропива біла
- Гельмінтози - лікування травами
- Зоб дифузний токсичний
- Родовик лікарський - кровохлёбка аптечная (фото)
- Лапчатка прямостоячая (калган)
- Врощений ніготь
- Дискінезія жовчовивідних шляхів
- Горобина чорноплідна - арония черноплодная (фото)
- Феноли
- Ангіна (гострий тонзиліт) - лікування травами
- Грибкові захворювання піхви
- Грибкове захворювання нігтів
- Глечики жовті. Латаття біле
- Діатез сечокислий
| Гравілат міський (підлісник) |
|
Geum urbanum L. Родина Розові — Rosaceae
Як виглядає? Багаторічна трав'яниста рослина 60 см заввишки, з багатоголовим кореневищем червонуватого кольору, яке за смаком і запахом нагадує гвоздику. Стебло порожнисте, мало-гіллясте, пряме, шорстко-волохате. Листки м'яковолосисті, прикореневі — великоперисті, стеблові — сидячі, трироздільнолопатеві. Квітки на довгих квітконіжках — поодинокі, п'ятипелюсткові, жовті. Насіння має гачки, якими чіпляється до одягу. Цвіте у червні — серпні. Де росте? Переважно в чорноземній зоні по всій території України, крім Карпатських лісів, Західного Лісостепу і Полинного степу,— по чагарниках, лісах, на засмічених місцях, іноді під тинами садиб. Що й коли збирають? Усю рослину — під час цвітіння, кореневища — восени. Коли застосовують? Як протизапальний і антисептичний засіб при слизистих проносах, катарах шлунка і товстих кишок; при внутрішніх кровотечах; нездужанні нервового характеру; геморої; при запаленні легень, як відхаркувальний засіб і при нічному потінні; при блюванні; здутті і болях у животі; при порушенні функції печінки. На 1 склянку окропу беруть 1 чайну ложку трави гравілату і настоюють 10 хвилин. Дужче діють корені в тій самій дозі, але їх треба варити 10 хвилин. П'ють 1—2 склянки на день, ковтками. Запашний відвгр коренів гравілату вживають при білях у жінок, для полоскання рота і горла при ангінах, стоматитах і гінгівітах та для ванн дітям, хворим на рахіт і золотуху. При запаленні ясен, амфодонтозі олією, настояною протягом 14 днів на коренях гравілату у співвідношенні 2:1 (гвоздикова олія), мажуть ясна, які кровоточать. Різнобічність лікувальної дії зумовлюють: глікозид геїн, дубильні речовини (40%), гіркоти, смоли і летка олія, що має запах гвоздики (від похідного геїну — еугенолу). Родичкою гравілату міського є сіверсія гірська, або ж чоловіча підойма гравілат гірський (Parageum montanum (L.) Нага), яка росте в Карпатах на субальпійських і альпійських луках. З її коренів також готують відвар. 1 столову ложку подрібнених коренів варять в емальованій посудині, в 1 склянці води, протягом 3—5 хвилин. Вживають по 100 мл тричі на день. Лікувальна дія пояснюється багатим вмістом дубильних речовин, флавоноїдів, сапонінів леткої олії, смоли. П'ють при шлунково-кишкових захворюваннях (проноси, гастрити) після триденного голодування, при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, при гострих і хронічних холециститах, циститах і цистопієлітах, меио-олігореї, геморої. Зовнішньо застосовують для полоскання рота — при пародонтозі (амфодонтозі), гінгівітах, стоматитах, геморої (у вигляді мазі і компресів на розпухлі гулі). Рослина неотруйна (Б. В. Демчун).
А також зверніть увагу на статтю Гравилат городской. Гравилат речной
Також рекомендуємо переглянути |
ГРАВІЛАТ МІСЬКИЙ (ПІДЛІСНИК) —