Хвощ польовий (Equisetum arvense);
хвощ звичайний, сосонка польова; родина Хвощевих (Equisetaceae);
хвощ полевой

Одразу після танення снігу на заплавних луках, полях і городах можна побачити дивну рослину, яка складається з членистих стеблинок, на верхівці яких містяться овальні шишечки — спороносні колоски. Це спороносні пагони хвоща польового. Після висипання спор стеблинки відмирають, а на зміну їм виростають членисті вегетативні пагони зеленого кольору, що нагадують мініатюрну ялинку. Висота рослини 15-40 см. Трапляється цей вид хвоща по всій території Росії та України, крім пустельної зони; на полях, луках, лісосіках, у лісах і як злісний бур'ян — на городах.

У медицині застосовують надземну частину рослини. Заготовляють її у червні-серпні, зривають руками, зрізають ножем чи скошують косою. Після збирання видаляють сторонні рослини і сушать траву у затінку на відкритому повітрі, розклавши на папері чи тканині. Термін придатності сировини — 4 роки. Брикети трави хвощу польового відпускають у спеціалізованих аптеках.

Надземна частина рослини містить до 25% кремнієвої кислоти, флавоноїди, сліди алкалоїдів, дубильні, смолисті та гіркі речовини, органічні кислоти, вітамін С (до 190 мг%) і каротин.

Препарати хвоща польового мають різнобічні властивості. Їх застосовують як сечогінний, протизапальний, кровоспинний, загально-зміцнювальний, ранозагоювальний і в'яжучий засіб. Настої і відвари рослини справляють позитивний вплив при серцевій недостатності, поліпшують водно-сольовий обмін. Ці засоби приймають також при набряках різного походження й ексудативних (вологих) плевритах. У складі різних зборів хвощ польовий застосовують для лікування гіпертонічної хвороби, подагри та прискорення загоєння ран.

У народній медицині рослину використовують в усіх вищевказаних випадках. Крім того, вважають, що вживання препаратів хвоща допомагає при деяких злоякісних новоутвореннях, внутрішніх і зовнішніх кровотечах, жовчно- і сечокам'яній хворобах.

Не слід застосовувати настої і відвари хвоща польового при тяжких ураженнях нирок, оскільки вони подразнюють ниркову тканину.

Відвар трави. 4 столові ложки сировини на 200 мл окропу. Нагрівають на киплячій водяній бані 20 хв., проціджують, віджимають, доводять теплою кип'яченою водою до початкового об'єму. Приймають по 1/2-1/3 склянки 2-3 рази на день через годину після їжі.

Настій трави (зовнішнє). 2 столові ложки сировини ввечері поміщають у термос і заливають двома склянками окропу. Настоюють протягом ночі, проціджують. Для полоскань, примочок, компресів і спринцювань.