Холодок лікарський (Asparagus officinalis);
спаржа; родина Аспарагусових (Asparagaceae);
спаржа лекарственная

Як харчова рослина спаржа була відома ще у Давньому Єгипті. Відтоді минуло багато часу, і люди вивели велику кількість культурних сортів.

Холодок лікарський — дводомний трав'янистий багаторічник заввишки до 150 см, у дикорослому вигляді росте на заплавних луках, серед чагарників, на трав'янистих схилах у середній смузі Росії, Західному Сибіру і на всій території України. Заходить на північ до 56-57° північної широти.

Листки рослини шилоподібні, розташовані спірально, у пучках. Квітки одностатеві (жіночі менші, ніж чоловічі), на довгих квітконіжках, білувато-жовті. Цвітуть з кінця травня до початку липня. Плід — червона ягода, дозріває у серпні.

Холодок використовують як лікарську і харчову рослину.

Для медичних потреб заготовляють кореневища з коренями, траву і плоди, а також м'ясисті, ще не пророслі паростки.

Паростки заготовляють напровесні, поки вони ще не повилазили із землі (у цей час вони білі і ніжні), їх викопують з ґрунту і використовують як делікатесний ранній овоч. Траву збирають під час цвітіння рослини, розстилають тонким шаром на папері чи тканині й сушать на повітрі у затінку. Кореневища заготовляють восени, їх викопують, обтрушують від землі, швидко миють у холодній воді і ріжуть на шматки, після чого пров'ялюють у затінку на відкритому повітрі, а потім досушують у сушарці при температурі не вище 45 °С. Рослина входить до Фармакопеи багатьох країн світу. Есенцію зі свіжих пагонів використовують у гомеопатії.

Кореневища холодку містять багато складних органічних речовин, у тому числі сапоніни, вуглеводи, ефірну олію, каротиноїди. У траві містяться глікозиди, сапоніни, органічні кислоти й амінокислоти. До складу пагонів входять різні вітаміни, а зрілі плоди містять багато цукрів (до 36%), каротиноїди, сліди алкалоїдів та органічні кислоти.

Експериментально доведено, що екстракт холодку лікарського, введений внутрішньовенно, розширює периферійні кровоносні судини, знижує артеріальний тиск, збільшує амплітуду і сповільнює ритм серцевих скорочень, поліпшує секреторну функцію печінки і стимулює сечовиділення. Особливо ефективні препарати рослини при хворобах нирок і сечовивідних шляхів. Допомагають вони при серцево-судинних захворюваннях, які супроводжуються набряками і водянкою, корисно їх вживати при ревматизмі, подагрі та діабеті, діатезі, а також різних екземах.

Відвари кореневищ холодку сприяють збільшенню виділення молока у матерів-годувальниць. При тахікардії вони зменшують частоту серцевих скорочень. Інколи замість відвару кореневищ використовують відвар трави. Найкраще допомагає цей засіб при серцевих неврозах. Зовнішньо у вигляді примочок відвар кореневищ застосовують при шкірних хворобах. Настій плодів вживають при імпотенції та геморої.

Для лікувально-профілактичного харчування використовують білі потовщені стеблові паростки, які ще не з'явилися на поверхні. Вони містять білок і вітаміни. Вживання молодих паростків у їжу знижує артеріальний тиск, заспокоює і збільшує сечовиділення. Спаржу їдять вареною або обвалюють у сухарях, змочують у яйці й обсмажують. Раніше паростки холодку подавали як делікатесний гарнір до різних страв. Обсмажене насіння рослини використовують як сурогат кави, який, за твердженнями знавців, має запах шоколаду.

Відвар кореневищ з коренями. 1 столову ложку сировини на 0,5 л окропу, нагрівають на киплячій водяній бані протягом 10 хв., проціджують, доводять теплою кип'яченою водою до початкового об'єму. Приймають по 1/2 склянки 4 рази на день до їди.

Настій плодів. 5 ягід холодку лікарського на 200 мл окропу. Настоюють у термосі 6-8 год., приймають по 1 столовій ложці 3-4 рази на день.