Холодок лікарський (Asparagus olficinalis);
спаржа; спаржа лекарственная

Дводомна багаторіча трав'яниста рослина родини аспарагусових. Стебло циліндричне, голе, гладеньке, пряме або вгорі нерідко поникле, 30–125(150) см заввишки, з багатьма косо догори спрямованими гілками. Листки спіральні, лускаті, при основі – з короткою шпоркою, з голчастими або шиловидними (1–3 см завдовжки), так званими кладодіями, зібраними пучками по 3–6, у пазухах. Квітки одностатеві, різновеликі (жіночі удвоє менші за чоловічі), розміщені поодинці або по дві в пазухах листків на довгих (5– 12 см) звислих квітконіжках, які посередині або вище мають зчленування; оцвітина проста, правильна, білувата чи жовтаво-зелена, зрослопелюсткова, дзвоникувато-лійкувата, глибокошестироздільна. Плід – куляста, цегляного кольору ягода. Цвіте у червні – липні.

Поширення. Холодок лікарський росте по всій території України на заплавних луках, трав'янистих місцях, серед чагарників, у світлих лісах, інколи на полях та на межах.

Заготівля і зберігання. З лікувальною метою використовують кореневища з коренями (Radix et rhizoma Asparagi), траву (Herba Asparagi), плоди (Fructus Aspara-gi) і молоді м'ясисті, ще не позеленілі паростки стебел. Паростки зрізають напровесні, поки вони ще не повилазили з грунту (в цей час вони ще білі, м'які і ніжні) і використовують свіжими для приготування різноманітних страв. Траву збирають під час цвітіння рослини, зрізуючи молоді зелені розгалуження, і сушать у затінку, розстилаючи тонким шаром на тканині чи папері. Сухої трави виходить 25% . Кореневища з коренями заготовляють восени: їх викопують, обтрушують від землі, миють, ріжуть на куски і сушать під укриттям на вільному повітрі, а при несприятливих погодних умовах – у теплому приміщенні або в сушарці при температурі до 45°. Плоди збирають у зрілому стані. Кореневища і корені холодку офіцинальні у Венесуелі, Мексіці, Португалії та Франції. Есенцію з свіжих пагонів холодку використовують у гомеопатії.

Хімічний склад. Кореневища і корені холодку містять аспарагін; стероїдні сапоніни, кумарин, вуглеводи (до 3,1% ), ефірну олію (сліди), каротиноїди (фізамін, капсантин)   і   сірковмісну кислоту. Трава містить глікозид коніферин, сапоніни, хелідонову і янтарну кислоти, тирозин і аспарагін. У паростках є аспарагін, каротиноїди, нікотинова (1 мг %) і аскорбінова (до 20 мг % ) кислоти, тіамін та рибофлавін. Зрілі плоди містять цукри (до 36% ), капсантин, фізамін, алкалоїди (сліди), яблучну й лимонну органічні кислоти.

Фармакологічні властивості і використання. Експериментальними дослідженнями встановлено, що при внутрішньовенному введенні аспарагіну і екстракту холодку розширюються периферичні судини, знижується артеріальний тиск, збільшується амплітуда і сповільнюється ритм серцевих скорочень, підвищується сечовиділення, покращується функція печінки. Найкращі результати спостерігаються при застосуванні холодку як сечогінного засобу. Відвар кореневищ з коренями дають усередину при пієлонефриті, циститі, сечокам'яній хворобі, аденомі простати, цирозі печінки, при серцево-судинних захворюваннях, що супроводяться набряками нижніх кінцівок і асцитом, при подагрі, ревматизмі й діабеті, як «кровоочисний» засіб при вуграх, висипах, золотусі та екземах, як засіб, що збільшує виділення молока у матерів, які годують груддю, та як заспокійливий засіб при тахікардії й епілепсії. Замість відвару кореневищ з коренями можна вживати відвар трави холодку, але особливо доречно (за даними Н. Г. Ковальової) відвар трави прописувати при неврозах серця і захворюваннях нирок. Зовнішньо, у вигляді примочок, відвар кореневищ з коренями використовують для лікування гноячкових захворювань шкіри. Настій плодів холодку вживають при імпотенції й геморої. Лікувальне значення (гіпотензивне, заспокійливе і сечогінне) мають і страви, приготовані з молодих паростків стебел.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо – відвар кореневищ з коренями (1 столову ложку сировини заливають 500 мл окропу, доводять до кипіння, кип'ятять 10 хвилин) по півсклянки 4 рази на день до їди; відвар трави (2 столових ложки сировини заливають 500 мл окропу, доводять до кипіння, кип'ятять 5 хвилин) по півсклянки 4 рази на день до їди; настій плодів (5 ягід холодку заливають 200 мл окропу, настоюють у термосі 6–8 годин) по 1 столовій ложці 3–4 рази на день.

Зовнішньо – примочки з відвару кореневищ з коренями (готують, як у попередньому прописі).