Хрін звичайний (Armoracia rusticana);
хрен обыкновенный

Багаторічна трав'яниста рослина родини капустяних (хрестоцвітих). Має товстий м'ясистий корінь. Стебло прямостояче, 60– 120 см заввишки, вгорі розгалужене, порожнисте, борозенчасте. Прикореневі листка великі, довгасті або видовженоовальні, зарубчасті, з серцевидною основою; нижні (стеблові) – перистороздільні; серединні – видовженоланцетні; верхні – лінійні, майже цілокраї. Квітки двостатеві, правильні, в багатоквіткових гронах, зібраних у волосичте суцвіття; пелюстки (їх 4) білі, з коротким нігтиком. Плід – видовженоовальний здутий стручок. Цвіте у травні – червні.

Поширення. Походження хрону звичайного невідоме. По всій території України його культивують як пряно-смакову рослину.

Заготівля і зберігання. З лікувальною  метою використовують свіжі корені хрону (Radix Armo-raciae), які заготовляють восени і зберігають у льоху у вологому піску. Корені хрону офіцинальні у Бразілії, Венесуелі, Парагваї, Франції та Швейцарії. Вживаються в гомеопатії.

Хімічний склад. Корені хрону містять вітаміни: С – 250 мг % , В1, В2, РР; вуглеводи: пентозани –3% , сахарозу –1,5% , глюкозу, галактозу, арабінозу, ксилозу, полісахариди, галактуронову кислоту; тіоглікозиди: синігрин, глюконастурціїн; флавоноїди, сапоніни, гірчичну олію (0,15–0,21%), мінеральні солі азоту (7,9 мг % ), калію (579 мг % ), кальцію    (119    мг %), магнію (35,8 мг % ), заліза (2,03 мг % ), міді (0,14 мг % ), фосфору (70 мг % ), сірки (212 мг % ), хлору (18,8 мг % ).

Фармакологічні властивості і використання. Лікувальні властивості хрону пояснюються подразнюючими й стимулюючими властивостями гірчичної олії, яка збуджує апетит, посилює секрецію залоз шлунково-кишкового тракту. В медичній практиці сік, кашку або настій з коренів хрону призначають при гіпацидних гастритах, дискінезіях жовчних шляхів за гіпокінетичним типом, функціональних дуоденостазах і атонії кишечника та як сечогінний засіб при набряках різного походження (виняток становлять набряки, пов'язані з нирковою патологією). Є позитивний досвід лікування настоєм хрону вірусного гепатиту, що супроводиться    жовтяницею. У народній медицині, крім того, сік, кашку або настій з коренів хрону використовують при каменях у сечовому міхурі, від подагри і ревматизму, при недокрів'ї, як ефективний профілактичний засіб від грипу та як протицинготний засіб. У суміші з медом хрін використовують при кропивниці й себореї (в останньому випадку рекомендується й настойка коренів на вині), а в суміші з кислим молоком – при цукровому діабеті й легких формах гіпертонічної хвороби. При посиленій розумовій і фізичній праці, авітамінозі . С і схильності до кровотеч ефективною вважається настойка коренів хрону на пиві або вині. Використовують хрін і як зовнішний засіб: свіжий сік хрону використовують при гніздовій плішивості (щодня 1–2 рази на день ділянки облисіння змащують соком і натирають до порожевіння шкіри цих ділянок) і гнійному отиті (закапують у вухо); водним розчином соку полощуть ротову порожнину і горло при стоматитах, ангінах і фарингітах; кашкою з коренів хрону роблять розтирання при радикулітах, міозитах, артралгіях, бронхітах і пневмоніях; настій з коренів хрону використовують для примочок і компресів при піодерміях, гнійних ранах і виразках, для обмивання обличчя проти пігментних плям і веснянок. При пористій і в'ялій шкірі обличчя роблять маски з кашки хрону і тертих яблук, взятих порівну.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо – настій (1 столова ложка тертого хрону на 400 мл окропу, настояти 1 годину, процідити) по чверті склянки 4 рази на день до їди; 500 г тертого хрону заливають 1 л окропу, настоюють 24 години у щільно закритій посудині, проціджують і одержаний настій вживають по чверті склянки 3–4 рази на день до їди при вірусному гепатиті з жовтяницею (курс лікування –7 днів); тертий хрін з медом (готують у співвідношенні 4:5) по 1 столовій ложці 3 рази на День до їди; настойку кореня хрону на вині (готують у співвідношенні 1:4) по 1 столовій ложці 2 рази на день до їди; тертий хрін з кислим молоком (готують у співвідношенні 1:10) по 1 столовій ложці 3 рази на день до їди; настойку кореня хрону на вині або пиві (1 чайна ложка тертого хрону на 200 мл вина або пива) по 1 чайній ложці 3 рази на день протягом тривалого часу. Слід пам'ятати, що великі дози хрону можуть спричинити подразнення слизової оболонки шлунка й кишок і викликати збудження нервової системи. При гастритах з підвищеною кислотністю шлункового соку, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, ентероколітах, захворюваннях печінки, нирок і сечовивідних шляхів вживання хрону протипоказане.