Ірга канадська (Amelanchier canadensis);
ирга канадская

Невелике (3—10 м заввишки) де­рево або кущ родини розових. Листки чергові, черешкові, обернено яйцевидні, еліптичні або дов­гасті, загострені, по краю гостро-пилчасті. Квітки правильні, дво­статеві, 5-пелюсткові, білі, в не­густих китицях, з'являються до розпускання листків. Плоди тем­но-пурпурові з сизуватою поволо­кою, на верхівці — з відігнутими чашолистками. Цвіте у квітні — травні.

Поширення. Ірга канадська похо­дить з Північної Америки. На Ук­раїні її вирощують у садах і пар­ках як декоративну рослину.

Сировина. З лікувальною метою використовують плоди і квітки.

Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Плоди ірги міс­тять дубильні і барвні речовини, органічні кислоти (1,04%), цукри (9,43%), аскорбінову кислоту (25,6 мг %), каротин (0,03 мг %).

Фармакологічні властивості і ви­користання. Як в'яжучий засіб свіжі плоди або сік ірги (часто в поєднанні з соками диких яблук і груш) використовують для ліку­вання захворювань шлунково-кишкового тракту, пов'язаних з порушенням травлення. Завдяки наявності в плодах (В-ситостерину, який є антагоністом холестерину, їх вживають для профілактики атеросклерозу. Як полівітамінний засіб плоди ірги використовують для профілактики гіпо- та авіта­мінозів С і В. Відвари кори і листя мають в'яжучі й обволікаючі властивості й використовуються при шлунково-кишкових захво­рюваннях та для гоєння гнійних ран. Із свіжих плодів ірги виго­товляють желе, варення, пастилу, компоти тощо. Сушені плоди ви­користовують як замінник ко­ринки. Настойку і настій з квіток ірги канадської викори­стовують як гіпотензивний і кар­діотонічний засіб.