Їжачник безлистий (Anabasis aphylla);
анабазис безлистий; анабазис безлистный

Сукулентний напівкущ родини лободових, 20—70 см заввишки. Пагони голі, соковиті, ламкі, в нижній частині дерев'яніючі. Листки супротивні, недорозвине­ні, утворені двома зрослими лус­ками. Квітки двостатеві, малень­кі, зібрані у волотевидні суцвіт­тя. Плід соковитий, ягодоподіб­ний. Цвіте у червні —липні.

Поширення. Росте в Середній Азії, на південному сході Євро­пейської частини колишнього СРСР і на За­кавказзі. На півдні Казахстану — в культурі.

Сировина. Використовують одно­річні зелені пагони (Herba Аnаbasidis), зібрані в липні — вересні. Строк придатності сухої сирови­ни — 2 роки.

Хімічний склад. Трава Їжачника безлистого містить до 12% алкалоїдів, у тому числі анабазин, лупінін, афілін, афілідин, оксіафілін, оксоафілідин та інші.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Алкалоїди Їжачника безлистого вико­ристовують як вихідні продукти для синтезу речовин з лікуваль­ними властивостями. Анабазин — основний алкалоїд рослини — діє на організм подібно до нікотину, тобто, належить до курареподіб­них отрут. У малих дозах він збуджує центральну нервову си­стему, а в великих пригнічує й паралізує. На основі анабазину одержують анабазин - гідрохлорид, нікотинову кислоту (віта­мін РР), кордіамін, а також інсектицид анабазин-сульфат. Ал­калоїд афілін виявляє анестезую­чу дію. На основі лупініну одер­жували анестезуючий засіб лупікаїн хлористоводневий. За дани­ми, які потребують перевірки, відвар коренів Їжачника безлистого використо­вують у казахській народній ме­дицині при туберкульозі легень.

Лікарські форми і застосування. Анабазин-гідрохлорид (Tabulettae Anabasini hydrochloridi) у вигляді таблеток по 0,003 г рекомендується курцям як засіб, що полегшує відвикання від тютюну.

Лікування анабазин-гідрохлоридом протипоказане при атеросклерозі, кровотечах, підвищеному артеріально­му тиску.

Їжачник безлистий дуже отруйна рослина. При проведенні заготівельних та інших робіт необхідно дотримуватися особли­вої обережності.