Яглиця звичайна (Aegopodium podagraria);
сныть обыкновенная

Багаторічна трав'яниста кореневищна гола рослина родини селерових (зонтичних). Стебло прямостояче, 50–100 см заввишки, гладеньке, порожнисте, борозенчасте, вгорі розгалужене. Листки чергові, нижні з довгими черешками, широкотрикутні, двічі трійчасті, з видовженояйцевидними гостропилчастими загостреними частками, верхні – дрібніші, з коротко розширеними в піхву черешками, трійчасті, з бічними двороздільними, рідше цілісними листочками. Квітки правильні, двостатеві, зібрані в складні зонтики (верхівковий зонтик 20–25-променевий, плодючий, бічні – дрібніші, неплідні); обгортки та обгорточок немає; пелюстки (їх 5) білі, оберненосерцевидні, глибоковиїмчасті, у виїмці з загнутою всередину часточкою. Плід – двосім'янка. Цвіте з травня до липня.

Поширення. Яглиця звичайна росте в лісових районах і в Лісостепу по вологих місцях у лісах, серед чагарників і в садах.

Заготівля і зберігання. Для лікувальних потреб використовують траву яглиці, яку заготовляють в період цвітіння рослини і вживають свіжою (у вигляді салатів, як приправу до різних страв, як замінник капусти або щавлю та кропиви для юшок, борщів, щів, холодних борщів, юшок-пюре) або сушать, розкладаючи тонким шаром на папері чи тканині під укриттям на вільному повітрі або в приміщенні з доброю вентиляцією. Листкові черешки яглиці маринують в оцті, тушкують і вживають як гарнір до других страв, переробляють на ікру, подібну до баклажанової. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. У свіжому листі яглиці є значна кількість аскорбінової кислоти (65–100 мг % ), залізо (16,6 мг % ), мідь (1,99 мг % ), марганець (2,13 мг %), титан (1,68 мг % ), бор (3,9 мг % ).

Фармакологічні властивості і використання. Яглицю звичайну використовують як засіб, що покращує діяльність травного каналу, підвищує діурез, виявляє пом'якшувальну, протизапальну, знеболюючу і ранозагоювальну дію. Настій трави вважається добрим засобом для лікування уражень суглобів (подагра, ревматизм), шлунково-кишкових захворювань (з симптомами проносу і запору), захворювань нирок і сечового міхура. В дієтичному харчуванні яглицю використовують при гіпо- та авітамінозах С. Для місцевого лікування використовують свіже подрібнене листя рослини (знеболюючі компреси при подагрі й ревматизмі). Використовують яглицю і в гомеопатії.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо – настій трави (3 чайні ложки сировини на 400 мл окропу, настояти 2 години, процідити) по півсклянки 4 рази на день до їди; вітамінний салат: молоде помите листя яглиці витримують 10 хвилин в окропі, подрібнюють, додають тертий хрін і сіль, перемішують і заправляють вершками |на 150 г свіжого листя яглиці беруть 25 г тертого хрону, 20 г вершків, сіль на смак).