Кмин звичайний (Carum carvi);
родина Селерових (Аріасеае), або Зонтичних (Umbelliferae);
тмин обыкновенный

Це дуже відома пряно-харчова та лікарська рослина. Дворічник, рідше багаторічник, заввишки 40-80, інколи до 100 см. Корінь великий, веретеноподібний. Стебло гладке, порожнисте, розгалужене, утворює багато пагонів, які закінчуються суцвіттями. На першому році життя виростає листкова розетка з двічі- і тричіперистороздільних листків, а на другий — квітконосні стебла. Нижні листки на стеблах довгочерешкові, верхні — сидячі. Квітки дрібні, правильні, двостатеві, цвітуть у червні-липні. Плід — двосім'янка, дозріває у серпні й розпадається на дві коричнево-сірі півкулі.

Як харчову і лікарську рослину кмин вживали ще у VIII сторіччі до н.е. у Малій Азії. У Середньовіччі він потрапив у Європу і широко розповсюдився, місцями здичавів. Тепер трапляється по сухих луках і розріджених лісах у Європейській частині Росії і Сибіру. В Україні дикорослий кмин зростає по всій території на узліссях, лісових галявинах, луках, у ярах. Вирощується як ефіроолійна рослина на спеціальних плантаціях.

Для медичних потреб використовують плоди кмину. Збирають рослину після побуріння частини зонтиків, зрізають серпом або секатором, зв'язують у снопики і сушать під укриттям на повітрі. Потім траву обмолочують, а плоди провіюють на решетах для видалення сміття і домішок. Сировина придатна до вживання протягом трьох років. Плоди кмину, кминну олію і кминну воду відпускають у спеціалізованих аптеках.

Плоди містять до 8% ефірної олії, жирну олію (понад 20%), білки (до 23%), флавоноїди, смолисті та дубильні речовини, мінеральні солі.

Плоди виявляють бактерицидні, спазмолітичні, знеболювальні, відхаркувальні та жовчогінні властивості, крім того, вони посилюють перистальтику кишечнику. Настій плодів застосовують як вітрогінний засіб при метеоризмі. Цей засіб поліпшує травлення, збуджує апетит і сприяє кращому виділенню молока у матерів-годувальниць. Плоди кмину входять до складу багатьох вітрогінних, шлункових і заспокійливих чаїв.

Як пряність кмин додають до м'ясних страв, особливо часто у печеню зі свинини та баранини. Застосовують плоди і в хлібопекарній промисловості для ароматизації хліба, їх кладуть у соління і квашену капусту. Подрібнені кореневища використовують для ароматизації супів і бульйонів, а з молодого листя готують вітамінні салати.

Настій плодів. 20 г подрібнених плодів на 200 мл окропу. Настоюють 20-30 хв., проціджують. Приймають по 1/2-1/3 склянки 2-3 рази на день до їди. Як вітрогінний засіб приймають після їди.

Кминна олія (аптечний препарат). По 1-2 краплі на шматочок цукру тричі на день при кишковій коліці у дітей. Для немовлят з цією метою використовують кминну воду (є у продажу в аптеках).