Комонник лучний (Succisa pratensis);
лизун, ранник; родина Черсакових (Dipsacaceae);
сивец луговой

Не надто яскрава ця рослина. Влітку вона майже непомітна, та восени усе змінюється. Відійшло барвисте літо, і тепер кожна квітка радує, як несподіваний подарунок. Вдарили перші заморозки, а комонник — живий, як і раніше, привітно гойдаються його блакитні голівки. Рослина добре переносить невеликі мінусові температури. Тож якщо на луках восени вже майже нічого не побачиш, на узліссях і лісових галявинах є ще багато цікавого.

Комонник лучний - трав'янистий кореневищний багаторічник. Стебло у нього прямостійне, просте, опушене волосками, 40-80 см заввишки, з двома супротивними квітконосними пагонами на верхівці. Листки супротивні, цілокраї, прикореневі — довгочерешкові, яйцеподібно-еліптичні; стеблові — ланцетні, зростаються черешками у коротку піхву. Квітки дрібні, бузкові або сині, зібрані у головчасте суцвіття, цвітуть з червня по вересень. Плід — сім'янка. Комонник лучний широко розповсюджений у лісовій та лісостеповій зонах середньої і південної смуги Європейської частини Росії. В Україні зростає у лісовій та лісостеповій зонах, зрідка у Степу.

Виявляється, що ця не дуже помітна рослина має лікарські властивості. Для приготування ліків використовують надземну частину і кореневища з коренями. Траву збирають під час цвітіння, а кореневища з коренями — напровесні чи восени. Препарати комонника застосовують тільки в народній медицині.

До складу рослини входять сапоніни, дубильні речовини та глікозид невивченої будови.

Кореневища і корені (у вигляді порошку) використовують при болях у шлунку, як сечогінний засіб при набряках та як глистогінний — для вигнання аскарид. Відвар надземної частини має сечогінні властивості та, завдяки вмісту сапонінів, — відхаркувальні, крім того, його вживають при головних болях. Зовнішньо відвар використовують для загоєння ран і лікування екземи.

Найбільша несподіванка — медоносність цієї скромної рослини. Медова продуктивність досягає 105 кг з 1 гектара заростей. У погідні дні бджоли охоче заготовляють корм на зиму.

Порошок кореневищ з коренями. Порошок змішують з цукром у співвідношенні 1:1. Приймають по 1 чайній ложці для зняття болю у шлунку та як глистогінний засіб.

Відвар трави. 1 столова ложка подрібненої сировини на 300 мл окропу. Відварюють протягом 5 хв., проціджують. Приймають по 1 столовій ложці тричі на день при головних

болях, бронхіті, шлункових коліках. Зовнішньо відвар використовують для обмивань і примочок.