Копитняк європейський (Asarum еurораеum);
копито кінське, підлистень; родина Хвилівникових (Aristolochiaceae);
копытень европейский

Обережно ОТРУТА !

Найчастіше цю рослину використовують як антиалкогольний засіб, проте у неї є й інші, не менш важливі, лікарські властивості. Копитняк європейський цікавий ще й тим, що це, мабуть, єдина ліана у нашій середній смузі. Висота рослини 5-10 см, кореневище повзуче, розгалужене. Стебло лежаче, листки прикореневі, довгочерешкові, ниркоподібно-серцснодібні, цілокраї, шкірясті, вічнозелені. Квітки двостатеві, правильні, одиночні, на коротких пониклих квітконіжках, розташовані між листками поблизу поверхні Грунту, непоказні, бурувато-червоні, трипелюсткові. Цвітуть у травні-червні. Плід — коробочка, дозріває у липні-серпні.

Усі джерела вказують на те, що копитняк росте переважно у широколистяних і мішаних лісах. Справді, він там трапляється, проте у хвойних, частіше ялинових лісах вражає суцільний килим цієї рослини. В Україні зростає по всій території, крім Криму.

Для приготування ліків збирають листя і кореневища з коренями у період квітування. Зібрана сировина має токсичні властивості, тому її сушать окремо від інших трав, у добре провітрюваному затіненому місці.

Корені містять ефірну олію (1%), алкалоїди, головним з яких є азарон та його похідні (у великій кількості). Листки копитняку містять алкалоїди, флавоноїди й органічні кислоти.

Найчастіше копитняк використовують як блювотний та відхаркувальний засіб. Блювотна дія найбільше виражена у коріння та свіжого листя, саме їх використовують у лікуванні алкоголізму. Коріння настільки отруйне, що викликає блювання навіть при вживанні невеликої кількості (5 г порошку сухих коренів). Порошок сухих листків має проносні властивості.

Було б помилковим вважати, що копитняк — тільки антиалкогольний засіб. Відомо, що він поліпшує серцеву діяльність, звужує артеріальні судини, підвищує тонус венозних судин і трохи підвищує артеріальний тиск, виявляє сечогінну, жовчогінну, протиглисну, протизапальну та заспокійливу дію. Крім того, препарати рослини регулюють роботу шлунка і нормалізують менструальний цикл. Експериментально доведено позитивний терапевтичний ефект застосування копитняку при виразковій хворобі шлунка, захворюваннях печінки, сечового міхура, хронічних екземах переважно нервового походження. Препарати з коріння також вживають як відхаркувальний засіб при бронхіті. У народній медицині для загоєння ран зовнішньо використовують настій листків і свіже потовчене листя.

Протипоказаннями до лікування препаратами копитняку є вагітність і стенокардія.

Настій коренів. 2 г сировини на 200 мл окропу, настоюють 6-8 год., проціджують. Приймають по 1 столовій ложці 2 рази на день як відхаркувальний засіб.

Настій листків. 1 г сировини на 200 мл окропу, настоюють 6-8 год., проціджують. Приймають по 1 столовій ложці 3 рази на день при гіпотонії.

Відвар коренів. Столову ложку відвару, приготованого з розрахунку 5 г сухого коріння на 200 мл окропу (передозування неприпустиме!), додають до 100 г горілки і пропонують випити хворому на алкоголізм. Суміш викликає блювання. Тривалість лікування — декілька днів, до появи стійкої відрази до алкоголю.

2 г сировини на 200 мл окропу. Нагрівають на водяній бані 10 хв., охолоджують. По 1 чайній ложці 3 рази на день до їди при мізерних менструаціях.

Свіжі потовчені листки (зовнішнє). Накладають на уражені ділянки шкіри.