Рекламна пауза
Медицина
- Гинкго Билоба (фото)
- Парило звичайне - репейничек обыкновенный (фото)
- Конвалія звичайна - ландыш майский (фото)
- Рослини, які мають протипоказання для вжитку
- Калина звичайна - калина обыкновенная (фото)
- Ромашка лікарська - ромашка лекарственная (фото)
- Осика - осина обыкновенная (фото)
- Кувшинка (Астахова В.Г.)
- Ялівець звичайний - можжевельник обыкновенный (фото)
- Види і будова рослин
- Живокіст лікарський (гав'яз)
- Фитолакка, Лаконос (биохимия, фото)
- Бузок звичайний - сирень обыкновенная (фото)
- Перстач білий - лапчатка белая (фото)
- Геморой - лікування травами
- Сокирки польові - живокость полевая (фото)
- Лілія лісова - лилия лесная (фото)
- Терен звичайний - тёрн колючий (фото)
- Беладонна звичайна - красавка обыкновенная (фото)
- Грибкові захворювання шкіри
- Горіх волоський - орех грецкий (фото)
- Закрепи (запори) - лікування травами
- Липа серцелиста - липа сердцелистная (фото)
- Ландыш майский - конвалія звичайна (выращивание и культивирование)
- Первоцвіт весняний - первоцвет весенний (фото)
- Туя західна - туя западная (фото)
- Закрепи (запори) - лікування зборами лікарських рослин
- Башмачок красный (крупноцветный)
- Ортилия однобокая (рамишия) Боровая матка (фото)
- Фібріома матки
- Мучниця звичайна - толокнянка обыкновенная (фото)
- Модрина сибірська - лиственница сибирская (фото)
- Вітаміни
- Екзема - лікування травами
- Алкалоїди
- Алое деревовидне (столітник)
- Глуха кропива біла
- Гельмінтози - лікування травами
- Зоб дифузний токсичний
- Родовик лікарський - кровохлёбка аптечная (фото)
- Лапчатка прямостоячая (калган)
- Врощений ніготь
- Дискінезія жовчовивідних шляхів
- Горобина чорноплідна - арония черноплодная (фото)
- Феноли
- Ангіна (гострий тонзиліт) - лікування травами
- Грибкове захворювання нігтів
- Грибкові захворювання піхви
- Глечики жовті. Латаття біле
- Діатез сечокислий
| Копитняк європейський копытень европейский (фото) |
|
Копитняк європейський (Asarum еurораеum); Обережно ОТРУТА ! Найчастіше цю рослину використовують як антиалкогольний засіб, проте у неї є й інші, не менш важливі, лікарські властивості. Копитняк європейський цікавий ще й тим, що це, мабуть, єдина ліана у нашій середній смузі. Висота рослини 5-10 см, кореневище повзуче, розгалужене. Стебло лежаче, листки прикореневі, довгочерешкові, ниркоподібно-серцснодібні, цілокраї, шкірясті, вічнозелені. Квітки двостатеві, правильні, одиночні, на коротких пониклих квітконіжках, розташовані між листками поблизу поверхні Грунту, непоказні, бурувато-червоні, трипелюсткові. Цвітуть у травні-червні. Плід — коробочка, дозріває у липні-серпні. Усі джерела вказують на те, що копитняк росте переважно у широколистяних і мішаних лісах. Справді, він там трапляється, проте у хвойних, частіше ялинових лісах вражає суцільний килим цієї рослини. В Україні зростає по всій території, крім Криму. Для приготування ліків збирають листя і кореневища з коренями у період квітування. Зібрана сировина має токсичні властивості, тому її сушать окремо від інших трав, у добре провітрюваному затіненому місці. Корені містять ефірну олію (1%), алкалоїди, головним з яких є азарон та його похідні (у великій кількості). Листки копитняку містять алкалоїди, флавоноїди й органічні кислоти. Найчастіше копитняк використовують як блювотний та відхаркувальний засіб. Блювотна дія найбільше виражена у коріння та свіжого листя, саме їх використовують у лікуванні алкоголізму. Коріння настільки отруйне, що викликає блювання навіть при вживанні невеликої кількості (5 г порошку сухих коренів). Порошок сухих листків має проносні властивості. Було б помилковим вважати, що копитняк — тільки антиалкогольний засіб. Відомо, що він поліпшує серцеву діяльність, звужує артеріальні судини, підвищує тонус венозних судин і трохи підвищує артеріальний тиск, виявляє сечогінну, жовчогінну, протиглисну, протизапальну та заспокійливу дію. Крім того, препарати рослини регулюють роботу шлунка і нормалізують менструальний цикл. Експериментально доведено позитивний терапевтичний ефект застосування копитняку при виразковій хворобі шлунка, захворюваннях печінки, сечового міхура, хронічних екземах переважно нервового походження. Препарати з коріння також вживають як відхаркувальний засіб при бронхіті. У народній медицині для загоєння ран зовнішньо використовують настій листків і свіже потовчене листя. Протипоказаннями до лікування препаратами копитняку є вагітність і стенокардія. Настій коренів. 2 г сировини на 200 мл окропу, настоюють 6-8 год., проціджують. Приймають по 1 столовій ложці 2 рази на день як відхаркувальний засіб. Настій листків. 1 г сировини на 200 мл окропу, настоюють 6-8 год., проціджують. Приймають по 1 столовій ложці 3 рази на день при гіпотонії. Відвар коренів. Столову ложку відвару, приготованого з розрахунку 5 г сухого коріння на 200 мл окропу (передозування неприпустиме!), додають до 100 г горілки і пропонують випити хворому на алкоголізм. Суміш викликає блювання. Тривалість лікування — декілька днів, до появи стійкої відрази до алкоголю. 2 г сировини на 200 мл окропу. Нагрівають на водяній бані 10 хв., охолоджують. По 1 чайній ложці 3 рази на день до їди при мізерних менструаціях. Свіжі потовчені листки (зовнішнє). Накладають на уражені ділянки шкіри. Також рекомендуємо переглянути |