Коріандр посівний (Coriandrum sativum);
кінза, кишнець, троян; родина Селерових (Аріасеае), або Зонтичних (Umbelliferae);
кориандр посевной

Любителі «бородінського» хліба знають, що аромат йому надає насіння коріандру. Таки славиться родина селерових своїми пряними представниками. Багато рослин цієї родини людина використовує з давніх-давен: кріп, кмин, аніс, пастернак... А ось іще й коріандр. Мабуть, коріандр — одна з найдавніших пряних рослин. Згадки про нього є у Старому Заповіті та санскритських джерелах. Походить коріандр із східного Середземномор'я, а вирощують його у багатьох країнах: на городах і плантаціях як ефіроолійну, лікарську й пряну рослину.

Коріандр — трав'янистий однорічник заввишки 50-120 см, з прямостійним, розгалуженим вгорі стеблом. Нижні листки черешкові, перисторозсічені, верхні — двічіперисто-розсічені. Квітки біло-рожеві, дрібні, зібрані у складні зонтики. Цвіте рослина у червні-липні.

Коріандр зрізають у міру дозрівання насіння, зв'язують у пучки, просушують на повітрі у затінку й обмолочують.

Насіння містить ефірну олію — основну діючу речовину рослини, вітамін С, цукри, крохмаль, пектинові та інші речовини.

У медицині застосовують настій насіння коріандру, який виявляє спазмолітичні, антисептичні та болезаспокійливі властивості. Цей препарат поліпшує травлення (збуджує апетит та посилює секрецію залоз травного тракту). Настій стимулює виділення жовчі, усуває болі при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, допомагає при метеоризмі. Як антисептик, він сприяє загоєнню ран та виразок. У народній медицині давно використовуються заспокійливі (седативні) властивості рослини — той самий настій застосовують при істерії та підвищеній нервовій збудливості.

Для поліпшення смаку і запаху лікарських препаратів до них часто додають порошок мелених плодів коріандру.

Пряна зелень рослини, більш відома під назвою кінза, — дуже добра приправа до м'ясних, рибних і бобових страв, а ефірна олія, яку отримують з насіння, використовується у парфумерії та лікеро-горілчаному виробництві. Насіння використовують у хлібопекарській («бородінський», «пряний» хліб) і кондитерській справі.

Квітки коріандру виділяють багато нектару і приваблюють бджіл. На 100 м² квітучого масиву рослини можна нарахувати до 2,5 тисячі працюючих комах. Крім збирання нектару, бджоли забезпечують запилення, а відповідно, і врожай насіння. Під час цвітіння коріандру вага вулика щоденно зростає на 3,5-5 кг, а з 1 гектара заростей бджоли збирають до 300-500 кг світлого меду зі специфічним смаком та ароматом.

Настій насіння. 1 столова ложка подрібненого насіння на 400 мл окропу. Настоюють 1 год., проціджують. Приймають по 1/4 склянки 4 рази на день до їди.