Котячі лапки дводомні (Antennaria dioica);
конотопці; родина Айстрових (Asteraceae), або Складноцвітих (Compositae);
кошачьи лапки двудомные

Є рослини, які приємно взяти у руки. До таких належать котячі лапки: так і хочеться погладити пухнасті квіти. Вони не даремно отримали свою назву — суцвіття й справді нагадують м'які котячі лапки без кігтів.

Це трав'янистий багаторічник заввишки 10-25 см. Рослина дводомна, з лежачими пагонами і прикореневими розетками листків. Квітконосний пагін прямий, нерозгалужений. Стеблові листки голі з обох боків, чи біло-повстяні, лінійні чи лінійно-ланцетні, притиснуті до стебла. Прикореневі листки обернено-яйцеподібні, тупі. Квітки рожеві, рідше білі,

у кошиках, зібраних в щиткоподібно-головчасті суцвіття. Цвітуть у травні-червні. Ростуть котячі лапки на піщаних місцях, сухих луках, узліссях, у світлих, частіше соснових борах, на бідних ґрунтах. На півдні та південному сході середньої смуги рослина трапляється рідше. В Україні зростає по всій території у мішаних та соснових лісах, на узліссях, трав'янистих схилах.

Для виготовлення лікарських препаратів збирають траву чи тільки суцвіття на самому початку цвітіння. Потім сировину сушать у затінку на відкритому повітрі або у добре вентильованому приміщенні. Застосовують рослину тільки в народній медицині.

До складу трави входять дубильні та смолисті речовини, сапоніни, вітамін К та фітостерин.

Експериментально доведено, що котячі лапки виявляють жовчогінну та кровоспинну дію. За кровоспинною дією вони сильніші, ніж адреналін і хлористий кальцій, тому настої трави використовують при різноманітних кровотечах (шлункових, кишкових, носових, маткових, гемороїдальних та інших). Як жовчогінний засіб для лікування гепатитів та холециститів застосовують відвари квіток рослини. Рекомендують ці препарати також при гіпертонічній хворобі, захворюваннях верхніх дихальних шляхів і розладах стільця (проносах). Народні цілителі призначають настій трави внутрішньо та припарки з нього при алергічних дерматитах.

Настій трави. 10 г сировини на 200 мл окропу. Нагрівають на киплячій водяній бані 15 хв., проціджують, віджимають, доводять теплою кип'яченою водою до початкового об'єму. Приймають по 1 столовій ложці кожні 1-2 години як кровоспинний засіб.

Відвар квіток. 8 г сухих суцвіть на 200 мл окропу. Відварюють 5 хв., проціджують. Приймають по 1 столовій ложці 3 рази на день як жовчогінний засіб.

Припарки з трави (зовнішнє). Залишки трави після проціджування настою використовують для припарок (2-3 рази на день). При алергічних дерматитах.