Каланхое перисте (Kalanchoe pinnata);
каланхое перистое

Багаторічна трав'яниста вічнозе­лена сукулентна рослина родини товстолистих. Стебло міцне, м'я­систе, 50—150 см заввишки, при основі часто дерев'яніє. Листки супротивні, короткочерешкові, соковиті, товсті, ясно-зелені, з червонуватим відтінком; нижні — прості, еліптичні або яйцевидні, зарубчасто-зубчасті, верхні складні, непарноперисті, з 3—5 листочками. Квітки двостатеві, трубчасті, зеленаво-біло-рожеві, прямостоячі, зібрані в верхівкове волотисте суцвіття. Плід — лис­тянка. В умовах кімнатної куль­тури цвіте тривалий час.

Поширення. Батьківщина калан­хое перистого — тропічна Афри­ка, Мадагаскар, острови Зеленого Мису, острів Реюньйон, Коморські острови. На теренах колишнього СРСР каланхое роз­водять як кімнатну декоративну рослину. В умовах польової куль­тури каланхое вирощують в Ад­жарії.

Сировина. У медичній практиці використовують сік рослини. Для одержання його використовують свіже листя разом з трав'янистою частиною стебел. Перед перероб­кою сировину витримують 7 діб (але не більше) у темному місці при температурі 5—10°.

Хімічний склад. У надземній час­тині рослини є полісахариди, фла­воноїди, катехіни, дубильні речо­вини, органічні кислоти (яблучна, щавлева, лимонна, ізолимонна, оцтова), ферменти (дегідраза яб­лучної кислоти, карбоксилаза щавлевої і оцтової кислот), аскор­бінова кислота, макро- і мікро­елементи (алюміній, магній, каль­цій, мідь, силіцій, марганець, за­лізо).

Фармакологічні властивості і ви­користання. Сік каланхое має антисептичні й протизапальні вла­стивості, низьку токсичність, сприяє швидкому очищенню ран і виразок від некротичних тка­нин, прискорює їхню епітеліза­цію. Експериментальними дослід­женнями виявлено здатність соку загоювати рани й термічні опіки, пригнічувати утворення грануля­ційної тканини в проліферативній фазі запалення, гальмувати розви­ток ексудативної фази запалення, спричиненої різними речовинами. Препарати каланхое (сік і мазь) широко застосовують у хірургіч­ній, стоматологічній, акушерсько-гінекологічній, офтальмологічній та отоларингологічній практиці. В хірургічній практиці сік калан­хое застосовують для лікування довгонезагоюваних ран, трофіч­них  виразок  гомілки,   при про­лежнях, гнійних процесах, що су­проводяться відмиранням тканин. Рани і виразки спочатку оброб­ляють (туалет  рани), потім на навколишню неушкоджену шкіру наносять тонкий шар вазеліну або фурацилінової мазі, зрошують ра­ну або виразку соком, закрива­ють 3—4 шарами марлі, змоченої цим соком, і накладають пов'язку, проводячи   процедуру  щодня, а пізніше — через день. У разі інфі­кованих ран і виразок, при наяв­ності  гнійних виділень до соку 5—7 днів додають антибіотик, до якого чутлива мікрофлора. При лі­куванні фурункульозу, панариціїв, флегмон, абсцесів та інфікова­них ран застосовують мазь калан­хое в поєднанні з олією звіробою, Спочатку  застосовують пов'язки з олією звіробою, яка має вира­жені бактеріостатичні властиво­сті, а після затухання запального процесу й появи грануляцій ви­користовують мазь каланхое, яка стимулює репаративні процеси. При лікуванні великої ерозивної поверхні застосовують мазь ка­ланхое з фуразолідоном, У стома­тології сік каланхое використову­ють у вигляді аплікацій або аеро­зольних інгаляцій при гінгівітах, пародонтозі 2 і 3-го ступенів та при афтозних стоматитах. В аку­шерсько-гінекологічній практиці препарати каланхое (сік і мазь) застосовують для лікування ран промежини, ерозії шийки матки, розривів при пологах, ендоцервіцитів та тріщин сосків у годуючих матерів. Соком каланхое лікують і ураження очей (кератити різного походження, травматичні ушкод­ження рогівки та опіки очей), хро­нічні тонзиліти, гнійні запалення вуха, риніт тощо. Ефективним є використання соку в комплексно­му лікуванні рожі, при тимпанопластиці. У народній медицині сік каланхое використовують міс­цево при різних запальних про­цесах, ранах і виразках, при кон'юнктивітах і опіках, а також закапують у ніс при нежиті. При опіках, виразках і гнійних ранах місцево застосовують і кашку з свіжого листя рослини.

Лікарські форми і застосування. З го­тових аптечних препаратів використо­вують сік каланхое (Succus Kalanchoes) і мазь каланхое (Unguentum Kaianchoes). Сік каланхое можна приготувати і в домашніх умовах. Для цього листя і трав'янисту частину стебел промива­ють у проточній воді, витримують 7 діб у темному місці при температурі 5—10°, пропускають через простерилізовану кип'ятінням м'ясорубку, відтискають через густу тканину, залишають на 1–3 доби при температурі 4—10° для від­стоювання, добре фільтрують і додають для консервування хлороформ з розра­хунку 0,5%.