Катран Стевена (Crambe steveniana);
катран Стевена

Багаторічна трав'яниста росли­на родини капустяних (хресто­цвітих). Стебло прямостояче, га­лузисте, 60—100 см заввишки. Листки тонкі, голі, двічі-перистороздільні, з вузькими гострими частками. Квітки двостатеві, правильні, 4-пелюсткові, зібрані в китиці; пелюстки білі, 5—5,5 мм завдовжки і близько 4 мм зав­ширшки. Плід — чотиригранний стручечок. Цвіте у травні, червні.

Поширення. В дикому стані росте на степах і глинистих схилах у передгірних районах Криму і на Керченському півострові. На півдні республіки вирощують як овочеву рослину.

Заготівля і зберігання. Вико­ристовують (свіжими або кон­сервованими) корені росли­ни, які копають у кінці першої (якщо вони досягли більше 2 см у діаметрі) або другої веге­тації. На третій рік рослина ут­ворює квітконосний пагін і після дозрівання насіння відмирає з коренем. Зберігають корені в хо­лодильниках, траншеях, підва­лах, овочесховищах; замороже­ні корені після відтаювання збе­рігають свої смакові якості.

Хімічний склад. Корені містять крохмаль і цукри та гірчичні глікозиди.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Корені катрану ма­ють фітонцидні властивості, під­вищують апетит, покращують тра­влення. В народній медицині їх використовують при розладі шлунка, як протицинготний за­сіб та як замінник гірчичників. Вживають корені катрану свіжи­ми і переробленими (салати, соу­си, як пряні добавки в соліннях і маринадах).