Кендир конопляний (Trachomitum cannabinum);
кендырь коноплевий

Багаторічна трав'яниста корене­вищна рослина родини барвін­кових. Стебла прямі, зелені або вишнево-червоні, 60—100 см зав­вишки. Листки супротивні, зрід­ка чергові, короткочерешкові, від ланцетних до видовжено яйцевидних, цілокраї. Квітки білі або рожеві, в волотевидному су­цвітті. Плід — листянка. Цвіте у червні — серпні.

Поширення. Походить з Північ­ної Америки. На теренах колишнього СРСР культи­вується в Московській області.

Сировина. Використовують ко­реневища з корінням. Заготовля­ють восени.

Рослина неофіци­нальна.

Хімічний склад. У коренях Кендира конопляного містяться серцеві глікозиди (ци­марин, апоканозид, циноканозид, К-строфантин-В, жирні кислоти (пальмітинова, стеаринова, лінолева, олеїнова), тритерпенові спо­луки, танін, каучук та сліди алкалоїдів.

Фармакологічні властивості і ви­користання. В народній меди­цині коріння Кендира конопляного у вигляді від­вару здавна використовуються як сечогінний зaсіб при захворю­ваннях нирок, при серцевих хво­робах та водянці. В науковій медицині Кендир конопляний використовували як кардіотонічний засіб. Фарма­цевтичною промисловістю виго­товлялися препарати цимарин і кендозид. Випуск цих препара­тів припинено у зв'язку з наяв­ністю ефективніших засобів подібною дією.