Кермек широколистий (Limonium platyphyllum);
кермек широколистный

Багаторічна трав'яниста рослина родини кермекових. Стебло роз­галужене, круглясте, 50—100 см заввишки. Листки всі в прикоре­невій розетці, великі (15—60 см завдовжки і 3,5—12 см завширш­ки), еліптичні або видовжено еліптичні, на верхівці — тупі або заокруглені, з обох боків густо­опушені пучкуватими волоска­ми, розміщеними на горбочках. Квітки дрібні, правильні, двоста­теві, з 5-пелюстковими фіолето­во-синіми віночками, у рідких колосах, що утворюють велике розлоге щитковидне суцвіття. Плід — однонасінний, нерозкривний. Цвіте у липні — серпні.

Поширення. Росте на півдні Лі­состепу, в Степу, в східній час­тині Гірського Криму та в Пів­денному Криму по степових ча­гарниках, на узліссях та сухих солонцях.

Сировина. Використовують ко­рені, зібрані восени або рано навесні.

Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Корені містять дубильні речовини (9—19%), га­лову і елагову кислоти і барвни­ки, виявляють фітонцидну актив­ність.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Рослина має в'яжу­чі й кровоспинні властивості. При вживанні відвару коренів Кермека широколистого хворими на гострі шлунко­во-кишкові захворювання зни­кають диспептичні явища, при­пиняються проноси, поліпшуєть­ся апетит. У народній медицині Кермек широколистий використовують при ката­рах шлунка з підвищеною кис­лотністю, при опущенні шлунка, дизентерії, проносах та як кро­воспинний засіб.

Лікарські форми і застосування. Внутрішньо — відвар коренів (20—40 г сировини на 200 мл окропу) по третині склянки 3—4 рази на день;

настойку із 100 г коренів Кермека широколистого і 100 г звіробою звичайного на 15 л горілки п'ють при виразковій хворобі шлунка по 1—2 столові ложки до їди про­тягом двох місяців.