Кизильник чорноплодий (Cotoneaster melanocarpa);
кизильник черноплодный

Невеликий (80—200 см заввишки) кущ родини розових. Листки чергові, яйцевидні або еліптич­ні, цілокраї, на верхівці округлі, тупі; зверху темно-зелені, розсіяно-волосисті; зісподу — густо-білоповстисті. Квітки двостате­ві, правильні, 5-пелюсткові, по 5—15 у китице- або щитковид­них суцвіттях; пелюстки округ­лі, 3—4 мм завдовжки, білі, на­прикінці цвітіння блідо-рожеві. Плоди несправжні (яблуковидні), яйцевиднокулясті, 6—7 мм у діа­метрі, чорні, з білуватою пово­локою. Цвіте у травні — червні.

Поширення. Кизильник чорноплодий росте розсіяно майже по всій території України (крім Криму) на кам'янистих схилах, серед чагарників.

Сировина. Для лікарських по­треб використовують траву (па­гінці разом з листям) і плоди. Заготовляють траву під час цві­тіння рослини. Плоди вживають свіжими.

Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Листя рослини містить флавоноїди, глікозид, аскорбінову кислоту (230—250 мг %). У плодах є алкалоїди, кумарини, флавоноїди, аскорбі­нова кислота (50 мг %).

Фармакологічні властивості і ви­користання. Кизильник чорноплодий має діуретичні, жовчо­гінні і в'яжучі властивості. У на­роді настій трави вживають при водянці, жовтяниці й проносах різного походження. Плоди їдять для покращення обміну речовин.

Лікарські форми і застосування. Внутрішньо — настій трави (1 сто­лова ложка сировини на 200 мл окро­пу, настоюють 1—2 години, проціджу­ють) по чверті склянки 3—4 рази на добу.