Китятки сибірські (Polygala sibirica);
сибірська сенега; истод сибирский

Багаторічна трав'яниста рослина родини китяткових. Мають неве­лике багатоголове кореневище, яке переходить у стрижневий, малорозгалужений корінь. Стеб­ла численні, притиснуто-опушені, слабо розгалужені, 10—25 см заввишки. Листки чергові, цілісні, цілокраї, черешкові, еліптично-ланцетні, зверху коротко опуше­ні, знизу — голі, завдовжки 15—35 мм, завширшки 9—10 мм. Квіт­ки двостатеві, неправильні, блі­до-фіолетові або синюваті, на по­никлих квітконіжках, зібрані в однобічні пазушні, рідше вер­хівкові китиці. Плід — двогнізда, сплюснута округло-серцевидна коробочка. Цвіте у травні — липні.

Поширення. Китятки сибірські ростуть на вапнякових сухих кам'янистих схилах, крейдяних та глинистих відслоненнях у Лі­состепу (по Дністру і його при­токах), на південному сході в басейні Дінця і на півдні До­нецької області (вододіл річок Кальміусу та Міусу).

Заготівля і зберігання. Для ви­готовлення ліків використовують кореневища з коренями (Radix Polygalae sibiricae). Перед в'янен­ням надземної частини корені ви­копують, старанно очищають від землі (мити у воді не можна) і сушать на вільному повітрі (у затінку чи на сонці) або в приміщенні з доброю вентиля­цією. Сухої сировини виходить 30—32%. Строк   придатності —4 роки.

Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Рослина містить сапонінові речовини (сенегін, полігалову кислоту), глікозид га­ультерин, таніни, жирну та ефір­ну олії.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Китятки сибірські використовують як ефективний відхаркувальний засіб при гост­рих і хронічних захворюваннях легень і верхніх дихальних шля­хів. Поряд з цим рослину ви­користовують при проносах, запа­леннях сечового міхура, як гір­коту для поліпшення апетиту, а зовнішньо — як ранозагоюваль­ний засіб.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо — відвар коренів (20 г сировини на 200 мл окропу) по 1 сто­ловій ложці 4—5 раз на день. Пре­парати з китяток не токсичні, без побічної дії.