Козлятник лікарський (Galega officinalis);
чокабук; козлятник лекарственный

Багаторічна трав'яниста рослина родини бобових. Стебло висхідне, розгалужене, голе або розсіяноволосисте, 40—80 см заввишки. Листки непарноперисті, з 4—10 пар бокових довгасто-лінійних або лінійно-ланцетних листочків. Квітки неправильні, ясно-голубі, зрідка білі, в щільних багатоквіт­кових пазушних китицях. Плід — біб. Цвіте у червні — серпні.

Поширення. Росте на берегах річок, по чагарниках, на вологих місцях і узліссях у горах Криму, на плавневих солонцях у пониззі Дніпра, зрідка — на півдні Лісо­степу і в степових районах Пра­вобережжя.

Заготівля і зберігання. Викори­стовують траву (Herba Galegae). Збирають під час цвітіння рос­лини, зрізуючи верхні трав'янисті частини. Сушать під наметом або в сушарці при температурі до 40°. З 4 кг сирої трави виходить 1 кг сухої. Зберігають у сухому місці.

Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Трава містить сапоніни, алкалоїд галегін, глі­козид галютеолін, дубильні й гір­кі речовини тощо.

Фармакологічні властивості і ви­користання. В народній медици­ні Козлятник лікарський використовують як се­чогінний і потогінний засіб, при легких формах діабету, порушен­нях обміну речовин, для підви­щення секреції молока у матерів-годувальниць, при укусах змій. Зовнішньо відвар трави Козлятника лікарського вико­ристовують при захворюваннях шкіри (екзема, лишай).

Лікарські форми і застосування. Внутрішньо — настій трави (1 чайна ложка на 1 склянку окропу) по 1 сто­ловій ложці 4—5 раз на день.