Конюшина гірська (Trifolium montani);
клевер горный

Багаторічна трав'яниста притиснуто-волосиста рослина родини бобових. Квітконосні стебла пря­мостоячі, біля основи висхідні, нерозгалужені, 20—70 см заввиш­ки. Листки трійчасті; листочки видовжено еліптичні або ланцет­ні, жорсткі, з дуже виразними жилками, дрібно- і гостропилчасті, знизу волосисті. Квітки дрібні, неправильні, білі, у ба­гатоквіткових щільних одиничних (або їх дві) головках. Плід — біб. Цвіте у травні — серпні.

Поширення. Росте по всій тери­торії України в світлих лісах по узліссях, серед чагарників, на сухих луках, схилах балок, по лучних степах.

Сировина. Для виготовлення лі­ків використовують траву (Неrba Trifolii montani) або окремо суцвіття (Flores Trifolii montani). Заготівлю проводять під час цві­тіння рослини. Рослина неофі­цинальна.

Хімічний склад. Трава містить глікозиди, трифолін, ізотрифолін, ефірну олію, жирну олію, вітамін С (в листках близько 200 мг %).

Фармакологічні властивості і ви­користання. В народній меди­цині рослина відома як засіб, що виявляє відхаркувальну, се­чогінну та протизапальну дію. Використовується у вигляді на­стою або відвару трави при за­хворюванні бронхів і легень, при набряках різного походження, як шлунковий засіб, при болях у жи­воті. Міцний відвар трави п'ють натщесерце при грижі. Суцвіття заварюють як чай і п'ють при білях у жінок та при геморої. Зовнішньо у вигляді припарок відвар квіток використовують при наривах і опіках, а у вигляді сидячих ванн — при геморої.

Лікарські форми і застосування. Внутрішньо — настій трави (1 сто­лова ложка трави на 200 мл окро­пу, настоюють 1—2 години) по трети­ні склянки 3 рази на день;

відвар трави (1 столова ложка трави на 200 мл окропу, кип'ятять 5 хв., настоюють 30—40 хв.) по третині склянки 3 рази на день.

Зовнішньо — відвар квіток (готують, як у попередньому прописі) для при­парок і місцевих ванн.