Кремена гібридна (Petasites hybridus);
кремена лікарська; белокопытник гибридный

Багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових (складноцві­тих). Має м'ясисте бульбовидно-потовщене повзуче кореневище. Стебло квітконосне, товсте, 30—60 см заввишки, біло-павутинисто-опушене, з лусковидними стебло­обгортними листками; нижні стеб­лові листки широко яйцевидні; верхні — ланцетні. Прикореневі листки довгочерешкові, округло-трикутні, при основі серцевидні, з боків — з 2—3 лопатями, по краю — дрібно-нерівнозубчасті, зі­споду — сірувато-повстисто-опушені. Квітки трубчасті, запашні, брудно-пурпурові, в кошиках, що утворюють густе колосовидне су­цвіття на верхівці пагонів. Цвіте у квітні — травні.

Поширення. Трапляється в основ­ному в поліських і лісостепо­вих районах, розсіяно — в Кар­патах і Гірському Криму на вологих місцях, по берегах річок і озер, де утворює монодомінінтні зарості.

Заготівля і зберігання. Для виго­товлення ліків використовують листя (Folia Petasitis officinalis) і кореневища (Rhizoma Petasitis officinalis). Листя збирають у червні — липні, до появи на ньому іржавих плям, зрізаючи лист­кові пластинки без черешків. Сушать під наметом або на гори­щі до тих пір, поки не стануть ламкими найтовстіші жилки плас­тинки. Сухої сировини виходить 14—15%. Строк придатності — 3 роки. Кореневища копають восени. Їх миють і сушать на відкритому місці, під наметом або в теплих приміщеннях. Сухої сировини виходить 20%. Аптеки сировину не відпускають.

Хімічний склад. Кореневища міс­тять тритерпенові сапоніни (6,7—7,6%), дубильні речовини (понад 5%), ефірну олію (0,1—0,18%), сліди алкалоїдів, флавоноїди (0,23—0,34%), смолисті речовини, петазол, петазин, інулін і значну кількість марганцю. У листках є такі самі речовини, але в менших кількостях. Натомість флавоної­дів у надземній частині (особливо в суцвіттях) майже вдвоє біль­ше.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Експериментально доведено, що препарати з корене­вищ Кремени гібридної виявляють спазмолі­тичну дію. Листя рослини входить до складу суміші для приготу­вання мікстури за прописом М. Н. Здренко, яку використовують при лікуванні папіломатозу сечового міхура й анацидних гастритів. У народній медицині настій листя або відвар кореневищ вживають при сухому кашлі як відхарку­вальний засіб, при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипа­лої кишки, нервових спазмах, за­дишці, істеричних припадках, ме­теоризмі та при запорах. Зов­нішньо свіже листя використо­вують для загоювання ран і зменшення набряків, припарки з листя — для зменшення по­дагричного й ревматичного болю.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо — настій листя (2 чайні ложки листя на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці 3 рази на день;

відвар кореневищ (1 чайна ложка сиро­вини на 200 мл окропу) п'ють по 2 склянки на день, ковтками;

відвар кореневищ (2 чайні ложки кореневищ на 200 мл відвару ячмінних або пер­лових крупів, кип'ятять 10 хв. на ма­лому вогні) п'ють з медом по 1 сто­ловій ложці 3 рази на день;

суміш кореневищ Кремени гібридної (25 г) і пирію пов­зучого (20 г), трави вероніки лікар­ської (20 г) і фіалки триколірної (30 г) готують як настій (2 столові ложки суміші на 1 л окропу, кип'ятять 15 хв.) і п'ють після їди при подагрі;

відвар кореневищ Кремени гібридної (25 г коре­невищ на 1 л окропу) п'ють теплим по чверті склянки 3 рази на день про­тягом 2—6 місяців при виразковій хворобі.

Зовнішньо — припарки з свіжого або сухого листя.