Кунжут східний (Sesamum indicum);
кунжут индийский

Однорічна трав'яниста рослина родини кунжутових. Стебла опу­шені, прямостоячі, чотири-, вось­мигранні, розгалужені, 80—110 см заввишки. Листки довгочерешкові, чергові або супротивні, ціло­краї або зубчасті, 10—30 см зав­довжки: нижні — округлі; сере­динні — ланцетні, еліптичні або видовжено яйцевидні, надрізані або глибоко-пальчасто-роздільні; верхні — вузькі. Квітки великі, на короткій квітконіжці, по 1—3 в пазухах листків; віночок двогу­бий, опушений, фіолетовий або рожевий, рідко — білий. Плід — видовжена багатонасінна коро­бочка. Цвіте у червні — липні.

Поширення. Кунжут східний по­ходить з південно-західної Афри­ки. На півдні України кунжут вирощують як олійну рослину.

Сировина. З лікувальною метою використовують насіння (Semen Sesami), кунжутову олію (Oleum Sesami) та сік із свіжого листя.

Хімічний склад. Насіння рослини містить жирну олію (близько 55%), білок (до 20%), вуглево­ди (16%), лігнани (сезамін, сезамолін), фітостерин, вітамін Е, амінокислоти (гістидин, трипто­фан) та значну кількість фосфору і кальцію.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Кунжутова олія має здатність збільшувати кількість тромбоцитів у крові й прискорю­вати її зсідання. Це робить її ефективною при лікуванні тромбопенічної пурпури, ессенціальної тромбопенії та геморагічних діатезів. У фармацевтичній прак­тиці олію використовують як ос­нову для приготування мазей, лініментів, пластирів, олійних емульсій та розчинів жиророз­чинних препаратів для ін'єкцій. У поєднанні з соком алое і вино­градним соком кунжутову олію приймають усередину при брон­хіальній астмі й сверблячих дер­матозах. Кунжутову олію вико­ристовують і в харчовій про­мисловості. В народній медицині порошок з насіння кунжуту ви­користовують як тонізуючий, ан­тисептичний і протизапальний (зовнішньо) засіб, а сік із свіжого листя втирають у шкіру голови при сухій себореї. Насіння ви­користовують ще й для виготов­лення цукерок, халви та інших східних солодощів. Кунжутова макуха, одержана при холодному пресуванні насіння, йде на ви­готовлення кондитерських виро­бів, а в суміші з пшеничним борошном її використовують для виготовлення дієтичних хлібців.

Лікарські форми і застосування. Внутрішньо — кунжутову олію п'ють по 1 столовій ложці, а діти — по 1 чай­ній ложці 3 рази на день до їди;

поро­шок з насіння приймають по 15—20 г (з водою) 3 рази на день до їди.