Клен звичайний (Acer platanoides);
клен гостролистий; клён остролистный

Дерево з густою розлогою кро­ною родини кленових. Стовбур колоновидний з поздовжньо-трі­щинуватою темно-сірою корою, 25–30 м заввишки. Листки су­противні, 5–7-лопатеві, з обох боків зелені, основа серцевидна; лопаті тонкозагострені, з 1 – З зубцями, виїмки між ними за­округлені. При зриванні листків з черешків виділяється молоч­ний сік. Квітки дрібні, правиль­ні, в прямостоячих щитковидних суцвіттях. Віночок зеленаво-жовтий. Плід – подвійна крилатка. Цвіте у квітні – травні.

Поширення. Росте по всій тери­торії України в листяних і мі­шаних лісах. Вирощують його у парках і вуличних насаджен­нях.

Сировина. Використовують сік і молоде листя. Ця сировина не заготовляється і аптеками не відпускається.

Хімічний склад ще недостатньо вивчено. Сік містить цукор (1,4 % ) і каучук (1,1%), листки – ду­бильні речовини, каучук, алка­лоїди, каротин (13,2 мг % ), аскор­бінову кислоту (до 268 мг % ) тощо.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Препарати К з. ви­користовують лише в народній медицині. Вони виявляють ан­тисептичні, протизапальні, зне­болювальні, ранозагоювальні, се­чогінні та жовчогінні властивості. Свіжий сік п'ють як загально-зміцнюючий засіб, при радикулі­тах, з нього приготовляють квас та інші напої. Настій або відвар молодого листя вживають як тонізуючий засіб, при жовтяниці, нирковокам'яній хворобі та для лікування цинги, а в німецькій народній медицині – як засіб, що посилює статеву діяльність у чо­ловіків.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо – настій листя (1 сто­лова ложка свіжого або сухого лис­тя на склянку окропу), пити охолод­женим по чверті склянки 3–4 рази на день; настойку листя (20 г листя на 100 мл 40 % -ного спирту) по 20– 30 крапель 3 рази на день перед їдою.