Конвалія звичайна (Convallaria majalis);
кукуричка, маївка; ландыш майский

Багаторічна трав'яниста рослина родини лілійних, заввишки 20– 30 см. Має довге повзуче розга­лужене кореневище. Квітконосне стебло прямостояче, просте, голе, безлисте, коротше за листки. Листки (їх 2, рідше 1 або 3) прикореневі, видовженоланцетні або еліптично-ланцетні, загост­рені, звужені в черешок. Квітки дзвониковидні, білі, запашні, в однобічній 6–10-квітковій поник­лій китиці. Плід – червона ку­ляста ягода. Цвіте у квітні – травні.

Поширення. Конвалія звичайна росте по всій території України у світлих мішаних і листяних лісах, серед чагарників. Заготівля і зберігання. Для виго­товлення   ліків використовують

З види сировини: свіжі й су­шені квітки (Flores Convallariae), які збирають і сушать або цілими суцвіттями або окремо, листя (Folia Convallariae) і всю над­земну частину, або траву (Нег-ba Convallariae). Квітки, як і тра­ву, заготовляють на початку цвітіння рослини. Суцвіття реко­мендується зрізувати якнайближ­че до нижньої квітки, а траву – на рівні нижніх плівкових лист­ків (3–5 см від поверхні грун­ту). Пожовклі квітки збирати не можна. Збирати листя починають за 1–2 тижні до початку цві­тіння рослин, а закінчують, коли рослини відцвітуть. Сушити си­ровину треба в день збирання, в затінку, розкладаючи її дуже тонким шаром і час від часу перемішуючи. Штучне сушіння проводять при температурі 50– 60°. Сухої трави виходить 20– 23 % , листя – 20 % , квіток – 14 % . Висушені квітки зберігають у ящиках (у домашніх умовах – у добре закупорених банках), а листя і траву – в мішках. Строк придатності – 1 рік.

Хімічний склад. Надземні частини конвалії звичайної містять сер­цеві глікозиди (конвалятоксин, конвалозид, дезглюкохейротоксин, валаротоксин та ін.), сапонін конвалярин, флавоноїди (3-гліко-зиди ізорамнетину, квертецину і кемпферолу), яблучну і лимонну кислоти. В квітках, крім того, є ефірна олія.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Препарати конвалії звичайної регулюють діяльність і підвищують тонус серця, заспо­кійливо діють на центральну нервову систему, збільшують ді­урез. За характером дії вони подібні до строфантину: при внутрішньовенному введенні їхня дія на організм настає через 3–10 хвилин, досягає максимуму через 1–2 години і триває одну добу. З другого боку, препарати конвалії відзначаються майже повною відсутністю кумулятив­них властивостей (повністю виводяться з організму за 3 доби) і дужче вираженою брадикардичною дією на серце. Ефективність препаратів конвалії при пероральному введенні в організм знижується і на перший план виступає їхня седативна дія. В на­уковій медицині настойку конва­лії й новогаленовий препарат корглікон призначають при гост­рій і хронічній серцевій недостат­ності, кардіосклерозі, пороках і неврозах серця. Сумарний флаво­ноїдний препарат конвафлавін, який виробляють з трави кон­валії, застосовують як жовчогін­ний засіб при холециститах і хо­лангітах.

Значно ширше використовує кон­валію народна медицина. Всере­дину настойку квіток вживають як сечогінний засіб при різних хворобах сечостатевих органів та при набряках, при хворобах шлунка та при кишкових колі­ках. Розведеною настойкою (у співвідношенні 1:10) промивають очі при кон'юнктивітах. Настій трави конвалії застосовують як серцевий і снотворний засіб. У по­єднанні з іншими лікарськими рослинами (валеріана лікарська, собача кропива п’ятилопатева, глід криваво-червоний, м'ята пер­цева, меліса лікарська та ін.) її застосовують при тиреотоксикозі, епілепсії, атеросклерозі, гіперто­нічній хворобі, для збільшення сечовиділення, при серцевій недостатності, при різних нерво­вих станах, безсонні тощо. Пре­парати конвалії протипоказані при органічних змінах у серці і судинах, гострому міокардиті, ендокардиті та при різко вира­женому кардіосклерозі. Крім усіх вищезазначених випадків, неочищені від сапонінів препарати кон­валії ПРОТИПОКАЗАНІ при ка­тарі шлунково-кишкового тракту та   при   гострих захворюваннях

печінки і нирок.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо – настойку конвалії (Tinctura Convallariae) на 70 % -ному спирті у співвідношенні 1:10 призна­чають по   15–20  крапель, дітям по 1 –12 крапель 2–3 рази на день; корглікон (Corglyconum) вводять внут­рішньовенно (повільно!) 1–2 рази на добу з проміжком 8–10 годин (дорослим – по 0,5–1  мл, дітям від 2 до 5 років – по 0,2–0,5 мл від б  до   12   років – по   0,5–0,75 мл в 10–20 мл 20 % -ного або 40 % -ного розчину глюкози); конвафлавін (Сопvaflavinum)  по 2 таблетки   (0,02 г) 3 рази на день до їди протягом 3–4 тижнів (при виникненні алергіч­ного сипу, головокружінні та інших побічних явищах приймання препарату припиняють); настій трави (чайна ложка сировини на 200 мл окропу) по столовій ложці 3–4 рази на день як серцевий і снотворний засіб; столо­ву ложку суміші квіток конвалії зви­чайної (10 г), листя меліси лікарсь­кої (20 г), трави перстачу гусячого і рути садової (по 30 г) настоюють на 1 склянці холодної води 3 години, кип'ятять 5 хвилин, напарюють 15 хви­лин і випивають ковтками за день при атеросклерозі й гіпертонічній хво­робі; столову ложку суміші трави конвалії звичайної (10 г), насіння фенхелю звичайного (20 г), листя м'яти перцевої (ЗО г), коріння ва­леріани лікарської (40 г) настоюють 15 хвилин на склянці окропу, про­ціджують і приймають по 1 столо­вій ложці 3–4 рази на день при хронічному міокардиті, базедовій хво­робі й епілепсії та як сечогінний засіб при водянці серцевого поход­ження; 30–35 крапель настойки кві­ток конвалії додають до півсклянки напару собачої кропиви п'ятилопа­тевої (1 столова ложка трави на 200 мл окропу, настоюють 10 хвилин) і одер­жану суміш випивають протягом дня за 5 разів при неврозах серця, без­сонні, пригніченому стані, болях і стисканні в ділянці серця. Конвалія – отруйна рослина! Користуватися нею треба після попередньої консульта­ції з лікарем.