Котяча м'ята справжня (Nepeta cataria);
котовник лимонный

Багаторічна трав'яниста короткогустосіруватопухнаста рослина родини губоцвітих. Стебло чо­тиригранне, прямостояче, 35–100 см заввишки. Листки супро­тивні, довгочерешкові, трикутно-яйцевидні, великозарубчасто-зубчасті. Квітки неправильні, в кіль­цях, що утворюють густе цилінд­ричне суцвіття; віночок двогу­бий, білуватий. Плід – з чотирьох горішків. Цвіте у червні – ве­ресні.

Поширення. Росте по всій тери­торії України на галявинах, схи­лах, засмічених місцях, по уз­біччях доріг, серед чагарників. У Криму зрідка вирощують як ефіроолійну рослину.

Сировина. Для виготовлення лі­ків використовують траву (Herba Nepetae catariae), зібрану під час цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Трава містить ефірну олію (до 0,7 % ), ду­бильні й гіркі речовини, глікози­ди, сапоніни та вітамін С.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Експериментальні до­слідження на тваринах свідчать, що настій трави К. м. с зумовлює збільшення амплітуди серцевих скорочень на 40 % . Часто збіль­шення амплітуди скорочень су­проводиться прискоренням сер­цевого ритму. Рослина відома і як засіб з жовчогінною й анти­мікробною дією. Настій трави п'ють при неврозах серця, по­ганому апетиті, гастритах зі зни­женою кислотністю шлункового соку, атонії кишечника, що су­проводиться запорами, при за­стійних явищах у жовчному мі­хурі й жовчовивідних шляхах, при різних захворюваннях ди­хальних шляхів (кашель, задиш­ка, бронхіти тощо), при істерії, депресивних станах і при нерегу­лярних місячних та як засіб, що «очищає» кров при фурун­кульозі. Зовнішньо використо­вують при лікуванні гнійних про­цесів на шкірі.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо – настій трави (2 сто­лові   ложки   сировини   на   200 мл окропу,  настоюють  2  години) п'ють по півсклянки 3 рази на день.