Котячі лапки дводомні (Antennaria dioica);
конотопці; кошачьи лапки двудомные

Дводомна багаторічна трав'яниста білоповстиста рослина родини айстрових (складноцвітих). Має тонке кореневище з численними укороченими лежачими неплід­ними пагонами з розеткою лист­ків. Квітконосні стебла прямі, 6–20 см заввишки, розгалуже­ні лише в суцвітті. Листки ці­лісні, черешкові, цілокраї; при­кореневі – оберненояйцевидні, тупі, звужені в довгий черешок; стеблові – лінійні, сидячі. Квіт­ки – в кошиках, що утворюють китицевидно-волотевидне суцвіт­тя; на одних екземплярах рослин квітки лише маточкові, плідні, з нитковидно-трубчастим ясно-червоним віночком і з чубком нитковидних непотовщених при основі зрослих волосків, на ін­ших – квітки лише тичинкові, з недорозвиненою зав'яззю, неплід­ні, з широкотрубчастим або труб­часто-лійковидним, білим або червонуватим віночком і з чуб­ком волосків, на кінцях булавовиднопотовщених. Плід – сім'янка. Цвіте у травні – липні.

Поширення. Ростуть по всій те­риторії України (в Степу – рідко) в соснових і мішаних лісах, на узліссях, на схилах. Заготівля і зберігання. Для виго­товлення ліків використовують траву (Herba Antennariae dioi-сае) або окремо квітки (Flores Antennariae dioicae), заготовляють на початку цвітіння рослини, щоб запобігти обсипанню кві­ток. Сушать у затінку на відкри­тому повітрі або в приміщеннях з доброю вентиляцією. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Трава містить дубильні й смолисті речовини, сапоніни, вітамін К та фіто­стерин.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Експериментальними випробуваннями доведено, що рослина виявляє кровоспинну та жовчогінну дію. Кровоспинна дія К. л. д. перевищує дію адрена­ліну і хлористого кальцію. Настій трави використовують при різних видах кровотеч (шлункові, киш­кові, носові, маткові та інші), а відвар квіток (кошиків) – як жовчогінний засіб при гепатитах і холециститах, а також при гіпертонії, кашлі й проносах. Як внутрішній і зовнішній засіб рослина використовується в дер­матології.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо – настій трави (10 г сировини на 200 мл окропу) по і сто­ловій ложці через 1–2 години як кровоспинний засіб; відвар квіток (8 г сировини на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці 3 рази на день як жовчогінний засіб; дві чайні ложки трави заливають склянкою окропу, настоюють 15–30 хв, проціджують і випивають за день ковтками при кропивниці.

Зовнішньо – теплий залишок після проціджування настою використову­ють для припарок (2–3 рази на день) при  опіках і  алергічних дерматитах.