Рекламна пауза
Медицина
- Гинкго Билоба (фото)
- Парило звичайне - репейничек обыкновенный (фото)
- Конвалія звичайна - ландыш майский (фото)
- Рослини, які мають протипоказання для вжитку
- Калина звичайна - калина обыкновенная (фото)
- Ромашка лікарська - ромашка лекарственная (фото)
- Осика - осина обыкновенная (фото)
- Кувшинка (Астахова В.Г.)
- Ялівець звичайний - можжевельник обыкновенный (фото)
- Види і будова рослин
- Живокіст лікарський (гав'яз)
- Фитолакка, Лаконос (биохимия, фото)
- Бузок звичайний - сирень обыкновенная (фото)
- Перстач білий - лапчатка белая (фото)
- Геморой - лікування травами
- Сокирки польові - живокость полевая (фото)
- Лілія лісова - лилия лесная (фото)
- Терен звичайний - тёрн колючий (фото)
- Беладонна звичайна - красавка обыкновенная (фото)
- Грибкові захворювання шкіри
- Горіх волоський - орех грецкий (фото)
- Закрепи (запори) - лікування травами
- Липа серцелиста - липа сердцелистная (фото)
- Ландыш майский - конвалія звичайна (выращивание и культивирование)
- Первоцвіт весняний - первоцвет весенний (фото)
- Туя західна - туя западная (фото)
- Закрепи (запори) - лікування зборами лікарських рослин
- Башмачок красный (крупноцветный)
- Ортилия однобокая (рамишия) Боровая матка (фото)
- Фібріома матки
- Модрина сибірська - лиственница сибирская (фото)
- Мучниця звичайна - толокнянка обыкновенная (фото)
- Вітаміни
- Екзема - лікування травами
- Алкалоїди
- Алое деревовидне (столітник)
- Глуха кропива біла
- Гельмінтози - лікування травами
- Зоб дифузний токсичний
- Родовик лікарський - кровохлёбка аптечная (фото)
- Лапчатка прямостоячая (калган)
- Врощений ніготь
- Дискінезія жовчовивідних шляхів
- Горобина чорноплідна - арония черноплодная (фото)
- Феноли
- Ангіна (гострий тонзиліт) - лікування травами
- Грибкове захворювання нігтів
- Грибкові захворювання піхви
- Глечики жовті. Латаття біле
- Діатез сечокислий
| Красоля велика - настурция большая |
|
Красоля велика (Tropaeolum majus); Багаторічна (в культурі – однорічна) трав'яниста рослина родини красолевих, заввишки 10– 50 см. Стебла гладенькі, м'ясисті, дуже галузисті, простерті або лежачі. Листки чергові, цілісні, довгочерешкові, щитовидні, округлонерівнобокі, з 10 тупуватими жилками. Квітки неправильні, двостатеві, на довгих ніжках, одиничні, у пазухах листків; пелюстки 2,5–4 см завдовжки, передні три – при основі пластинки війчасті, оранжеві, з криваво-червоними смужками; шпорка – до 2,5 см завдовжки, трохи зігнута і поступово загострена. Плід розпадається на 3 однонасінні плодики, у яких м'ясистий зморшкуватий оплодень. Цвіте у червні – жовтні. Поширення. Красоля велика походить з Південної Америки. По всій території України її розводять як декоративну рослину. Заготівля і зберігання. З лікувальною метою використовують траву (HerbaTropaeoli maji) і насіння (Semen Tropaeoli maji). Траву збирають 2–3 рази за вегетацію, зрізуючи облистнені квітуючі стебла. Сушать під укриттям на вільному повітрі або в приміщеннях, які добре провітрюються, розстилаючи тонким шаром. Сухої сировини виходить 20 % . Плоди збирають у міру дозрівання, досушують їх на повітрі або в сушарках при температурі до 40°, а потім вилущують насіння. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Усі частини рослини містять глікозид глікотропеолін. При порушенні структури сировини глікотропеолін, ферментуючись, перетворюється на бензилізотіоцинатан, який є основною складовою частиною ефірної олії. Крім цього, в насінні є високоактивний, але нестійкий антибіотик; у надземній частині (траві) є алкалоїди (0,11 % ), дубильні речовини, слиз, аскорбінова кислота (до 500 мг % ), ізокверцитрин, кемпферол, сульфат калію. Фармакологічні властивості і використання. Красоля велика має протицинготні, діуретичні й депуративні властивості. Дослідами й клінічними спостереженнями встановлено, що тропеолін (одна з фракцій ефірної олії красолі) проявляє інотропну дію на серце, покращує вінцеву течію крові. У хворих з хронічною серцевою недостатністю, зумовленою атеросклерозом, приступ стейокардії знімався через 2–3 хвилини після прийому 5–10 крапель тропеоліну. Виділена з рослини бензилгірчична олія має цитотоксичні властивості. У народній медицині настій трави красолі вживають всередину при лікуванні цинги, анемії, бронхіту й нирковокам'яної хвороби та при висипі на шкірі. Як загально-зміцнюючий і протицинготний засіб рекомендують свіже листя і квітки у вигляді салату. Настій трави, підсолоджений медом, використовують для полоскання при дитячій хворобі пліснявці та при інших захворюваннях ротової порожнини. Особливої уваги заслуговує здатність цієї рослини стимулювати ріст волосся. Бутони й зелені плоди красолі маринують і вживають замість каперсів. Лікарські форми і застосування. Внутрішньо – настій трави (20 г сировини на 200 мл окропу, варять 5 хвилин, настоюють 30 хвилин) по 3 столові ложки 3 рази на день; сік із свіжого листя приймають по 10–12 г на день при хронічному катарі бронхів; потовчене насіння з цукром (гранульоване) приймають по 1–2 г 3–5 раз на день при гострих і хронічних інфекційних запаленнях сечових шляхів, при бронхіальних запаленнях і грипі; 2 столові ложки суміші трави красолі великої (40 г) і трави звіробою звичайного (15 г) заливають 1 склянкою окропу, кип'ятять 5 хвилин, настоюють 20 хвилин, проціджують і п'ють по третині склянки 3 рази на день при нирковокам'яній і жовчнокам'яній хворобах; салат: до порізаної кусочками вареної картоплі додають подрібнене листя красолі і кропу запашного, солять, змішують, заправляють вершками і зверху прикрашають кусочками вареного яйця (на 200 г картоплі беруть 100 г листя красолі, 10 г кропу, двоє яєць, 30 г вершків та сіль), Зовнішньо – сік із свіжого листя красолі або настойку (100 г свіжого листя красолі, 100 г свіжого листя кропиви жалкої і 10 г подрібненого на порошок сухого коріння перстачу гусячого змішують і добре розтирають, заливають 500 мл 90 % -ного спирту, настоюють, збовтуючи, 15 днів, проціджують) використовують для втирань через день у попередньо помиту волосисту частину голови при випаданні волосся, не допускаючи попадання рідини в очі. Також рекомендуємо переглянути |