Кропива дводомна (Urtica dioica);
кропива велика; крапива двудомная

Дводомна багаторічна трав'яниста вкрита жалкими волосками росли­на родини кропивових. Стебло прямостояче, тупочотиригранне, 50–150 см заввишки, розгалу­жене. Листки супротивні, череш­кові, серцевидно-яйцевидні, яйце­видно-ланцетні або ланцетні, 7– 14 см завдовжки, 2–4 см зав­ширшки, загострені, зубчасто-пилчасті, з загнутими до верхів­ки великими зубцями. Квітки жовто-зелені, дрібні, одностате­ві, у розгалужених колосовид­них суцвіттях, трохи довших за черешки листків, у пазухах яких вони містяться; оцвітина чотирироздільна. Плід–сім'янка. Цвіте у червні – серпні.

Поширення. Кропива дводомна росте по всій території України на трохи вологих місцях серед чагарників, у лісах, біля парка­нів, уздовж доріг, по засмі­чених місцях, де багато нітратів. Заготівля і зберігання. Для лі­карських потреб використовують листя (Folia Urticae dioicae), ко­ріння (Radix Urticae dioicae) і на­сіння (Semen Urticae dioicae). Листя збирають під час цвітіння рослини, відокремлюючи його від стебла, і сушать обов'язково в затінку, по змозі швидко. Сушіння припиняють, коли цент­ральні жилки стають ламкими, Сухої сировини виходить 18 % . Зберігають у приміщеннях, що не мають прямого сонячного освітлення. Строк придатності – 2 роки. Листя кропиви дводомної відпускається аптеками. Коріння копають восени. Помивши і звіль­нивши від наземної частини, його розстилають на відкритих майданчиках і сушать. При не­сприятливих погодних умовах су­шіння проводять під укриттям або в приміщенні, яке добре про­вітрюється. Сухого коріння ви­ходить 25 % . Насіння заготовля­ють у період повної стиглості, зрізуючи цілі рослини, які після досушування обмолочують, а на­сіння просівають через сито. Коріння і насіння в науковій медицині не використовують.

Хімічний склад. Листя кропиви дводомної містить глікозид уртицин, дубильні речовини (понад 2 % ), каротиноїди (каротин, ксан­тофіл, ксантофілепоксид, віолаксантин), хлорофіл (до 5%), віта­міни С, В2, В3, органічні кислоти, мікро- і макроелементи (кремній, залізо – 41 мг % , мідь – 1,3 мг % , марганець – 8,2 мг %, бор – 4,3 мг % , титан – 2,7 мг % , ні­кель– 0,03 мг %). У свіжому листі, крім того, є значна кіль­кість вітаміну К|, який при сушінні сировини руйнується. В корінні кропиви є таніни, алка­лоїд нікотин і вітамін С; в на­сінні – жирна олія (16–33 % ), головною складовою частиною якої є лінолева кислота (73,6%).

Фармакологічні властивості і ви­користання. Кропива дводомна має кровоспинні, сечогінні та загальнозміцнюючі властивості, ви­являє слабку жовчогінну дію. Гемостатичні властивості пов'я­зані з наявністю в рослині знач­ної кількості філохінону (віта­мін K1), який впливає на син­тез протромбіну в печінці. Діуре­тичний ефект залежить від флавоноїдів та органічних кислот (глі­колова і гліцеринова). Загально-зміцнюючі властивості поясню­ються наявністю значної кількості хлорофілу, який, як встановлено експериментально, виявляє сти­мулюючу й тонізуючу дію, акти­візує основний обмін речовин, посилює діяльність серцево-су­динної системи і дихального центру, стимулює грануляцію та епітелізацію уражених тканин. Крім того, препарати з кропиви дводомної збільшують кількість еритроцитів і нормалізують склад крові (кровотворна дія заліза), зменшують кількість цукру в кро­ві, виявляють протизапальну дію, підвищують регенерацію слизо­вих оболонок шлунково-кишко­вого тракту, мають судинозву­жувальний вплив, сприяють нор­малізації порушеного менструаль­ного циклу. Хімічний склад кро­пиви дає змогу віднести її й до вітамінних засобів. Застосовують кропиву переважно як кровоспин­ний засіб (при легеневих, кишко­вих, маткових, гемороїдальних та інших кровотечах). Поряд з цим препарати з листя кропиви є ефек­тивним засобом при атеросклеро­зі, залізодефіцитній анемії, холе­циститах, гастритах, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, розладах травлення, цук­ровому діабеті, гіповітамінозі та гіпогалактії. Як сечогінний засіб препарати кропиви показані при нирковокам'яній хворобі, асциті, набряках і ревматизмі. Кропива дводомна входить до складу шлункових чаїв, проносних чаїв і вітамінних чаїв, до складу пре­парату алахол, який використову­ють при гепатитах, холециститах і хронічних запорах. До складу лікувально-профілактичного хар­чового раціону включають салати з молодого листя рослини. Пре­парати з кропиви дводомної за­стосовують у дерматології й кос­метиці. Всередину настій з листя кропиви вживають при комплекс­ному лікуванні вугрів. Відваром листя на розведеному водою оцті (приготування див. у статті Кро­пива жалко) миють голову при круговій або гніздовій плішиво­сті, себореї, облисінні, перед­часному посивінні. В разі об­лисіння й передчасного посивіння терапевтичний ефект можна по­силити одночасним прийманням всередину настою з листя кропи­ви. Свіжим соком лікують рани, варикозні виразки й запрілості (див. статтю Кропива жалка).

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо – настій листя кропиви (10 г, або 2 столові ложки сировини на 200 мл окропу) по половині або чверті склянки 3–5 раз на день до їди; екстракт кропиви рідкий (Extractum Urticae fluidum) по 25–30 крапель 3 рази на день за 30 хв до їди; свіжий сік кропиви по 1 чайній ложці 3 рази на день; відвар суміші (порівну) коріння і насіння кропиви (40–50 г суміші на 400 мл окропу, варити, поки не зали­шиться половина рідини) по 3 столові ложки 4–5 раз на день; порошок з на­сіння кропиви приймають по 2–3 г на прийом (запиваючи водою) 3 рази на день; столову ложку суміші кори кру­шини ламкої (60 г), листя кропиви дво­домної (20 г) і трави деревію звичайного (20 г) варять 10 хвилин у двох склянках води і п'ють по половині чи одній склянці на ніч для поліпшення трав­лення; столову ложку суміші листя кро­пиви дводомної (50 г), коріння кро­пиви дводомної і солодки голої (по ЗО г) настоюють 15–20 хвилин на склянці окропу і п'ють по 1 склянці 2 рази на день при хронічному за­паленні нирок; розтерту на порошок суміш насіння кропиви дводомної (50 г), спор плауна булавовидного (20 г) і цукру (30 г) приймають по 1 чайній ложці 3 рази на день при нирково­кам'яній хворобі; розтерту на поро­шок суміш (порівну) листя кропиви дводомної, шавлії лікарської і подо­рожника ланцетолистого вживають по 1 чайній ложці 3 рази на день при хронічному гепатохолециститі; салат: помите молоде листя кропиви дводом­ної занурюють на 5 хвилин в окріп, відкидають на сито, подрібнюють, додають оцту, прикрашають кусочка­ми вареного яйця і заправляють верш­ками (на 150 г кропиви беруть одне яйце, 20 г вершків, сіль та оцет).

Зовнішньо – при м'язовому і суг­лобовому ревматизмі нажалюють бо­лісні місця кропивою. Вживання пре­паратів кропиви дводомної всередину протипоказане при гінекологічних кро­вотечах у хворих з поліпами і різ­ними пухлинними захворюваннями яєч­ників і матки. Існує думка (експе­риментально підтверджена), що гемо­статичні властивості має свіже листя кропиви або сік, сухе ж листя крово­спинної дії не виявляє (Акопов, 1981).