Крушина ламка (Frangula alnus);
крушина вільховидна; крушина ольховидная, синонім – Rhamnus frangula

Розгалужений кущ або невелике, 3–3,5 м заввишки, дерево роди­ни жостерових. Кора у верхній частині стовбура і на молодих гілках гладенька, червоно-бура, вкрита ланцетними білими соче­вичками. Листки чергові, еліп­тичні або яйцевидні, коротко-черешкові, цілокраї, з 6–8 пара­лельними бічними жилками. Квіт­ки дрібні, двостатеві, правильні. 5-пелюсткові, зібрані пучками по 2–6 у пазухах листків; пелюстки всередині білі, зовні зеленуваті. Плід – куляста, спочатку черво­на, потім чорна кістянка. Цвіте у травні – червні.

Поширення. Крушина ламка ро­сте майже по всій території Ук­раїни (в Степу – рідко, в долинах річок, у Криму – в горах) у лі­сах і між чагарниками, на воло­гих луках, по берегах боліт, рі­чок та озер.

Заготівля і зберігання. Лікуваль­не значення має кора крушини (Cortex Frangulae). Збирають її весною до розпускання листків з молодих частин стовбура та молодих гілок, роблячи на від­стані 10–15 см один від одного кільцеві надрізи (до деревини) і з'єднуючи їх поздовжніми роз­різами. Не можна заготовляти кору, покриту мохом і лишай­никами. Сушать кору на відкри­тому повітрі, на горищі або в при­міщенні з доброю вентиляцією, розстеливши тонким (5–7 см) шаром на папері чи тканині й час від часу перемішуючи. Сушіння припиняють, коли кора стає лам­кою. Сухої сировини виходить 43–45 % . Строк придатності – 5 років. Зберігають у сухому при­міщенні, яке добре провітрюєть­ся. Сировина відпускається апте­ками. Свіжозібрана і висушена кора спричинює нудоту і блюван­ня, але при тривалому її збері­ганні побічна дія зникає. Через це кору крушини вживають не раніше, як через рік після зби­рання. Придатність кори до вжи­вання можна прискорити, витри­мавши її в сушильній шафі при температурі 100° протягом 1 го­дини. В народній медицині ви­користовують і плоди крушини (також не раніше, як через рік після збирання).

Хімічний склад. Кора крушини містить антраглікозиди (8%), геніни (емодин, ізоемодин, хризофанол), вільні антраноли, три­терпенові глікозиди, смолисті ре­човини та сліди дубильних речо­вин. Головним глікозидом свіжо­зібраної сировини є франгулорозид, який в процесі сушіння і зберігання окислюється до фран­гуліну.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Кора крушини вияв­ляє м'яку послаблюючу дію, яка проявляється через 8–12 годин після вживання ліків. Механізм дії полягає в здатності препа­ратів крушини посилювати пери­стальтику товстої кишки, не подразнюючи її слизової оболонки і не впливаючи на тонкий кишеч­ник, і розріджувати калові маси. Застосовують кору крушини при атонії кишечника, звичайних хро­нічних запорах, а в народній ме­дицині, крім того,– при захворю­ваннях печінки, при водянці, геморої, подагрі та гарячці. Міцним відваром кори миють тіло при ко­рості, а відвар плодів викори­стовують для компресів і проми­вань при висипах на шкірі, фу­рункулах, гнояках і струпах. По­рошок плодів вживають усереди­ну при анемії, проносі, водянці й надмірних місячних. Щоб за­побігти звиканню до препаратів крушини, їх доцільно чергувати з іншими проносними засобами. Якщо звикання все-таки станеть­ся, що спостерігається при три­валому призначенні крушини, до­цільно збільшити дозу. Кора кру­шини входить до складу шлунко­вих чаїв і проносних чаїв, вико­ристовується   при виготовленні препаратів вікаліну і вікаїру. Передозування препаратів кру­шини може спричинити відчуття дискомфорту, тенезми, колікоподібні болі в животі та ін. Ва­гітним жінкам і жінкам, які годують груддю, препарати кру­шини протипоказані.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо – відвар кори (20 г, або 2 столові ложки сировини на 200 мл окропу) по півсклянки на ніч; екстракт крушини рідкий (Extractum Frangulae fluidum) по 20–40 крапель на прийом; екстракт крушини сухий (Extractum Frangulae siccum) по 1–2 таблетки перед сном; рамніл (Rhamnilum) по 0,2 г на ніч; порошок з плодів крушини по 0,2– 0,5 г тричі на день; одну столову ложку суміші кори крушини ламкої (50 г), листків бобівника трилистого, трави буркуну лікарського (по 20 г) і плодів кмину звичайного (10 г) на­стоюють 20 хвилин на склянці окропу і п'ють по півсклянки на ніч при хро­нічних запорах; дві чайні ложки су­міші кори крушини ламкої (ЗО г) і листків м'яти перцевої (40 г) заливають склянкою окропу, кип'ятять 20 хви­лин, проціджують і п'ють по 1 склянці ввечері для підтримки регулярного ви­порожнення при гепатиті; одну сто­лову ложку суміші кори крушини лам­кої, квіток бузини чорної, плодів фен­хелю звичайного (по 20 г) і плодів анісу звичайного (10 г) заливають склянкою окропу, кип'ятять 20 хвилин і п'ють по 1 склянці двічі на день (після обіду і ввечері) при запорах; одну сто­лову ложку суміші кори крушини лам­кої (60 г), трави фіалки триколірної, приймочок кукурудзи звичайної, трави деревію звичайного, плодів кмину зви­чайного і квіток терну звичайного (по 10 г) заливають склянкою окропу, ки­п'ятять 20 хвилин і п'ють по 2 склянки двічі на день при ожирінні.