Калачики лісові (Malva silvestris)
калачики, мальва лісова, дика мальва.
Родина мальвових — Malvaceae.

З лікувальною метою використовують квітки, листя й коріння цієї рослини.

Ростуть на полях, при дорогах, біля будинків, при огорожах — у середній і південній смугах Європейської частини Радянського Союзу, в тому числі всюди на Україні.

Калачики лісові — однорічна шершаво-волохата рослина з прямим і гіллястим стеблом, заввишки до 1 м; листки чергові, зарубчасто-зубчасті, округлі, 5—7-лопатеві. Квітки великі, до 30—40 мм у діаметрі, зібрані в пучки, по кілька штук у пазухах листків; пелюстки глибоковиїмчасті, рожеві, поступово-звужені в нігтик; після сушіння стають темно-фіолетовими. Корені довгі, розгалужені. Плоди — групи насінин, зібраних калачиком, який потім розпадається. Цвіте рослина з червня по серпень. Листя збирають разом з квітками, а коріння — восени.

В хімічному відношенні лісові калачики мало вивчено. В них, як і в рожі лікарській, багато слизу, дубильних речовин, а також каротину й вітаміну С. Тому в народній медицині рослину застосовують як обволікаючий, відхаркувальний і зміцнювальний засіб. У науковій медицині цю рослину не використовують.

У народі широко застосовують відвар з квіток лісових калачиків (а іноді й з листя або з коренів) при нестерпному сухому кашлі, катарах горла та при охриплості (для полоскання). Часто для більшого ефекту квітки й листя лісових калачиків поєднують з цвітом гречки, підбілу та дикого маку і з травою медунки. Квітки й листя лісових калачиків, разом з травою чорнобилу й ромашки та з зерном вівса, застосовують і при збільшенні селезінки для гарячої ванни перед сном.

Способи застосування. Проціджений відвар: 15,0-—200,0 пити при хворобах гортані, трахеї й легень по 1 склянці 5 разів на день.

1-й відвар-суміш (вживається при тих самих хворобах): беруть квіток лісових калачиків, гречки, підбілу та дикого маку й трави медунки порівну і змішують: 50,0 суміші заварюють у 5 склянках води і п'ють по 1 склянці 5 разів на день.

2-й відвар-суміш (для ванн; при збільшенні селезінки): беруть 200,0 листя й квіток лісових калачиків, по 150,0 трави чорнобилу й ромашки і зерна вівса; усе це заливають 25 склянками окропу, настоюють протягом дня, а ввечері кип'ятять, виливають у ванну й додають, скільки треба, води. Ванну приймають на ніч, тривалістю 20—30 хвилин.