Калина звичайна (Viburnum opulus).
Родина жимолостевих — Caprifoliaceae.
З лікувальною метою використовують її кору й ягоди.

Росте по лісах і чагарниках помірної зони Радянського Союзу, в тому числі й всюди на Україні (зокрема в Криму), а також на Кавказі, в Сибіру, по всій території Західної Європи, в Японії, Монголії та в помірній зоні Північної Америки.

Калина звичайна — кущова рослина або невелике деревце, досягає 5 м заввишки. Листки трилопатеві, гілки голі, суцвіття не густе, віночки білі. Плоди — ягодоподібні, овальні, яскраво-червоні кістянки з однією кісточкою. Запах слабкий, смак у ягід і в кори гіркий і терпкий. Кора має зеленувато-сірий колір.

У науковій медицині застосовують рідкий екстракт, рідше відвар з кори калини як кровоспинний (при маткових та інших внутрішніх кровотечах) і як протиспазматичний та заспокійливий засіб. Побічних явищ від вживання цих препаратів не помічено.

В народній медицині простий відвар з калинової кори вживають при внутрішніх і носових кровотечах. Як зміцнювальний і заспокійливий засіб згущений відвар (замість готового екстракту) вживають для запобігання вагітності.

Дорослі п'ють відвар з калинової кори при простуді.

Крім того, при золотусі застосовують згущений відвар з кори в суміші з відваром ромашки (у відношенні 1:4).

Відвар і чай з калинових ягід вживають від кашлю.

Сирі ягоди діють як проносний засіб; свіжим соком із них видаляють прищі на обличчі. Не парені, свіжі ягоди, потовчені й змішані з медом і розведені водою, п'ють від простуди.

Калинові ягоди з цукром, які вже перебродили («переграли»), вживають від підвищеного кров'яного тиску.

Способи застосування. Відвар: 10,0—200,0; по 1 столовій ложці 3 рази на день.

Екстракт (є в аптеках): 20,0; по 20—40 крапель 3 рази на день.