Конвалія звичайна (Convallaria majalis)
конвалія травнева, любка.
Родина лілійних — Liliaceae.

З лікувальною метою використовують її квітки й листя.

Поширена повсюди. Росте в лісах, у тінистих місцях, у заростях, здебільшого в долинах річок.

Конвалія — багаторічна рослина з двома-трьома великими еліптичними листками, білими дзвоникуватими невеликими квітками на голому стеблі заввишки 15—30 см, повзучим кореневищем і багатьма дрібненькими корінцями й пагінцями. Квітки білі, запашні, зібрані в нещільну однобоку китицю на повислих квітконіжках.

Збирають квітки й листя конвалії. Зібрані квітки рекомендується сушити в тіні, але обов'язково, щоб там їх добре провітрювало, щоб вони не побуріли. Якщо ж треба, щоб квітки швидко висохли, їх можна сушити й на сонці.

Наукова медицина визнала конвалію за добрий засіб при захворюваннях серця. В аптеках є настойка й сухий екстракт із цієї рослини, а для ін'єкцій або введень у вену — конвалізид і корглікон.

У народній медицині квітки конвалії застосовують ширше. Всередину відвар або настойку з них вживають як сечогінний і такий, що збільшує діурез (сечовиділення), засіб. Ці препарати вживають при базедовій хворобі та епілепсії, а як заспокійливий засіб — при різних нервових станах, потрясінні та безсонні, частіше в поєднанні з собачою кропивою (її треба вдвоє менше) та з валеріаною і глодом (порівну).

Зовнішньо відвар aбo розведену у відношенні 1 : 10 настойку з квіток конвалії застосовують при хворобі очей як примочку.

Способи застосування. Відвар: 15,0—200,0; по 2 чайні ложечки 3 рази на день.

Настойка: 15,0; по 15 крапель 3 рази на день.