Конюшина червона (Trifolium pratense)
конюшина лучна, головак.
Родина бобових — Leguminosae.

З лікувальною метою використовують квітки рослини.

Конюшина червона — рослина, яку вирощують як кормову траву. Часто трапляється й у дикому стані й мало чим відрізняється від культурного виду. Обидві рослини в медичному відношенні рівноцінні.

Відмітною особливістю конюшини є те, що листки в неї трійчасті, рідко з 5—9 листочками, довгасто-овальні, розміщені на верху довгого й тонкого стебельця, на ніч складаються. Квітки мають вигляд великих червоних кулястих головок з листовидними обгортками під ними.

Хімічні властивості конюшини мало вивчено, та все ж у свіжих квітучих рослинах виявлено вітамін С.

У народній медицині відвар із висушених суцвіть конюшини вживають при легеневих захворюваннях, гарячці та простуді, хронічному ревматизмі, недокрів'ї та похуданні. Почасти цей препарат вживають як сечогінний засіб, а зовнішньо застосовують як припарку при наривах і опіках.

Спосіб застосування. Відвар: 20,0—200,0; або чай; по 2—3 столові ложки, або по 1/2 склянки, 3 рази на день.