Рекламна пауза
Медицина
- Гинкго Билоба (фото)
- Парило звичайне - репейничек обыкновенный (фото)
- Конвалія звичайна - ландыш майский (фото)
- Рослини, які мають протипоказання для вжитку
- Калина звичайна - калина обыкновенная (фото)
- Ромашка лікарська - ромашка лекарственная (фото)
- Осика - осина обыкновенная (фото)
- Кувшинка (Астахова В.Г.)
- Ялівець звичайний - можжевельник обыкновенный (фото)
- Види і будова рослин
- Живокіст лікарський (гав'яз)
- Фитолакка, Лаконос (биохимия, фото)
- Бузок звичайний - сирень обыкновенная (фото)
- Перстач білий - лапчатка белая (фото)
- Геморой - лікування травами
- Сокирки польові - живокость полевая (фото)
- Лілія лісова - лилия лесная (фото)
- Терен звичайний - тёрн колючий (фото)
- Беладонна звичайна - красавка обыкновенная (фото)
- Грибкові захворювання шкіри
- Горіх волоський - орех грецкий (фото)
- Закрепи (запори) - лікування травами
- Липа серцелиста - липа сердцелистная (фото)
- Ландыш майский - конвалія звичайна (выращивание и культивирование)
- Первоцвіт весняний - первоцвет весенний (фото)
- Туя західна - туя западная (фото)
- Закрепи (запори) - лікування зборами лікарських рослин
- Фібріома матки
- Ортилия однобокая (рамишия) Боровая матка (фото)
- Башмачок красный (крупноцветный)
- Мучниця звичайна - толокнянка обыкновенная (фото)
- Модрина сибірська - лиственница сибирская (фото)
- Вітаміни
- Екзема - лікування травами
- Алкалоїди
- Алое деревовидне (столітник)
- Глуха кропива біла
- Гельмінтози - лікування травами
- Зоб дифузний токсичний
- Родовик лікарський - кровохлёбка аптечная (фото)
- Лапчатка прямостоячая (калган)
- Врощений ніготь
- Горобина чорноплідна - арония черноплодная (фото)
- Дискінезія жовчовивідних шляхів
- Феноли
- Ангіна (гострий тонзиліт) - лікування травами
- Грибкове захворювання нігтів
- Грибкові захворювання піхви
- Глечики жовті. Латаття біле
- Діатез сечокислий
| Копитняк європейський - Asarum europaeum (О.П.Попов) |
|
Копитняк європейський (Asarum europaeum) З лікувальною метою використовують корінь, а іноді й листя цієї рослини. Поширений майже по всій Україні. Росте в тінистих листяних, рідше у хвойних лісах, найчастіше під кущами ліщини. Копитняк європейський — багаторічна рослина з повзучим кореневищем. Листки цілокраї, нирковидні й округлі, дуже схожі на кінське копито (звідси й така назва рослини), на довгих черешках. Рослина покрита коротенькими волосками з трьома низовими лускатими листками й звичайно з двома нирковидно-серцевидними довгочерешковими зимуючими темно-зеленими листками. Квітки одиночні, на короткій пониклій ніжці, оцвітина ззовні бурувата, всередині — темно-червона, бура, з трьома яйцевидними, всередині загнутими, загостреними частками; тичинок дванадцять. Плід — коробочка. Цвіте рослина в квітні. Листя цієї рослини збирають під час цвітіння, а коріння з кореневищем — рано навесні. У рослини гіркий смак і гострий, неприємний (особливо, якщо розтерти яку-небудь її частину),специфічний, досить сильний запах, трохи схожий на запах валеріани. Кореневище отруйне, так що його треба досить суворо дозувати. Як відомо з народного досвіду, копитняк регулює функціональну діяльність шлунка й менструації, а також є сечогінним, протизапальним, почасти серцевим, відхаркувальним, антиалкогольним і блювотним засобом. У науковій медицині копитняк раніше застосовували як блювотний засіб, а тепер ним не користуються. У народній медицині порошок з кореня копитняка жінки вживають для регулювання менструацій: 0,2—0,5 г порошку (на кінчику складаного ножика) всипають у чарку молока і вживають раз на день натщесерце. Відвар кореня копитняка на воді або на козячому молоці часто вживають при мізерних менструаціях, для поліпшення травлення (при диспепсії), при гастритах і ентеритах, хворобах печінки та жовтяниці. Для боротьби з жовтяницею краще змішувати копитняк з пісковим цмином порівну (взяти 1 столову ложку суміші на склянку окропу, вживати по 1 столовій ложці 3 рази на день). Відвар копитняка вживають і при серцевих хворобах, як заспокійливий засіб, а особливо корисно давати його дітям, коли їх судомить (відвар: 1/2 чайної ложечки на склянку молока, вживати по 1/2 чайної ложечки раз на день). Корисно вживати копитняк і від глистів (у порошку, по 0,2—0,5 г) та від гарячки. Столова ложка відвару копитняка, змішана з склянкою горілки, може спричинити в людини, яка хворіє на алкоголізм, огиду до спиртових напоїв. Щоб приготувати препарат, який вживають як відхаркувальний засіб при бронхіті, треба змішати копитняк з листям розхідника й травою нетреби звичайної (див. нижче, за алфавітом). Зовнішньо застосовують листя в свіжому вигляді й потовчене — від наривів; відвар листя — також як примочку при хворобах очей; настойкою цієї трави на оцті натирають місця, уражені коростою. Порошком копитняка, якщо його вжити всередину не більше як 0,5 а, можна спричинити (коли це необхідно) блювання. Способи застосування. Відвар: кореня 2,0—200,0, або 1/2 чайної ложечки на склянку окропу; вживати по 1 столовій ложці 3—4 рази на день. Відвар листя: 1,0—100,0 або 1/5 чайної ложечки на склянку. Суміш: корінь копитняка, листя розхідника й траву нетреби змішати й 3 столові ложки такої суміші заварити в 3 склянках окропу; пити по півсклянки 5—6 разів на день. А найефективніша настойка (20,0; по 20 крапель). Також рекомендуємо переглянути |