Копитняк європейський (Asarum europaeum)
копитень, підгорішник.
Родина хвилівникових —  Aristolochiaceae.

З лікувальною метою використовують корінь, а іноді й листя цієї рослини.

Поширений майже по всій Україні. Росте в тінистих листяних, рідше у хвойних лісах, найчастіше під кущами ліщини.

Копитняк європейський — багаторічна рослина з повзучим кореневищем. Листки цілокраї, нирковидні й округлі, дуже схожі на кінське копито (звідси й така назва рослини), на довгих черешках. Рослина покрита коротенькими волосками з трьома низовими лускатими листками й звичайно з двома нирковидно-серцевидними довгочерешковими зимуючими темно-зеленими листками. Квітки одиночні, на короткій пониклій ніжці, оцвітина ззовні бурувата, всередині — темно-червона, бура, з трьома яйцевидними, всередині загнутими, загостреними частками; тичинок дванадцять. Плід — коробочка. Цвіте рослина в квітні.

Листя цієї рослини збирають під час цвітіння, а коріння з кореневищем — рано навесні.

У рослини гіркий смак і гострий, неприємний (особливо, якщо розтерти яку-небудь її частину),специфічний, досить сильний запах, трохи схожий на запах валеріани. Кореневище отруйне, так що його треба досить суворо дозувати.

Як відомо з народного досвіду, копитняк регулює функціональну діяльність шлунка й менструації, а також є сечогінним, протизапальним, почасти серцевим, відхаркувальним, антиалкогольним і блювотним засобом.

У науковій медицині копитняк раніше застосовували як блювотний засіб, а тепер ним не користуються.

У народній медицині порошок з кореня копитняка жінки вживають для регулювання менструацій: 0,2—0,5 г порошку (на кінчику складаного ножика) всипають у чарку молока і вживають раз на день натщесерце.

Відвар кореня копитняка на воді або на козячому молоці часто вживають при мізерних менструаціях, для поліпшення травлення (при диспепсії), при гастритах і ентеритах, хворобах печінки та жовтяниці.

Для боротьби з жовтяницею краще змішувати копитняк з пісковим цмином порівну (взяти 1 столову ложку суміші на склянку окропу, вживати по 1 столовій ложці 3 рази на день).

Відвар копитняка вживають і при серцевих хворобах, як заспокійливий засіб, а особливо корисно давати його дітям, коли їх судомить (відвар: ¹/₂ чайної ложечки на склянку молока, вживати по 1/2 чайної ложечки раз на день).

Корисно вживати копитняк і від глистів (у порошку, по 0,2—0,5 г) та від гарячки. Столова ложка відвару копитняка, змішана з склянкою горілки, може спричинити в людини, яка хворіє на алкоголізм, огиду до спиртових напоїв.

Щоб приготувати препарат, який вживають як відхаркувальний засіб при бронхіті, треба змішати копитняк з листям розхідника й травою нетреби звичайної (див. нижче, за алфавітом).

Зовнішньо застосовують листя в свіжому вигляді й потовчене — від наривів; відвар листя — також як примочку при хворобах очей; настойкою цієї трави на оцті натирають місця, уражені коростою.

Порошком копитняка, якщо його вжити всередину не більше як 0,5 а, можна спричинити (коли це необхідно) блювання.

Способи застосування. Відвар: кореня 2,0—200,0, або 1/2 чайної ложечки на склянку окропу; вживати по 1 столовій ложці 3—4 рази на день.

Відвар листя: 1,0—100,0 або 1/5 чайної ложечки на склянку.

Суміш: корінь копитняка, листя розхідника й траву нетреби змішати й 3 столові ложки такої суміші заварити в 3 склянках окропу; пити по півсклянки 5—6 разів на день.

А найефективніша настойка (20,0; по 20 крапель).