Кохлеарія (Cochlearia arctica)
цинготна трава, морська салата.
Родина хрестоцвітих — Сruciferae.

З лікувальною метою використовують її траву.

Поширена в Північній Європі та в Північній Америці, її вирощують подекуди і в Радянському Союзі (в Сибіру, на Далекому Сході).

Кохлеарія — дворічна рослина. На перший рік життя розвиваються розетки прикореневих листків; листки з довгими черешками, майже округлі, цілокраї; навесні наступного року виростає квітконосне стебло заввишки 15—40 см. Стеблові листки чергові, округлі, як і прикореневі, або злегка виїмчасто-зубчасті, яйцевидні, сидячі або майже обіймають стебло. Квітки білі, зібрані в китицю. Пелюстки вдвоє довші за чашолистки. Плоди — округло- яйцевидні стручки з довгим червоно-бурим насінням.

Препарати з кохлеарії є в'яжучим, сечогінним, протицинготним і освіжаючим засобом. їх вживають усередину й застосовують зовнішньо (для полоскання), рекомендують їх і при ревматизмі, водянці, білях (у жінок), неприємному запаху з рота (для полоскання) та як сечогінний засіб (з медом).

Способи застосування. Відвар: 20,0—200,0; по 1 столовій ложці 3 рази на день.

Настойка: на спирті — 25,0; по 20 крапель; на горілці — 8 частин трави на 6 частин горілки; настоювати 8 днів; вживати в тій самій дозі.

Для полоскання: відвар або настойка, розведена у відношенні 1 : 10.

Сік з листя рослин 2-го року зростання вживають усередину як протицинготний засіб; доза: по 20 крапель 3 рази на день.