Рекламна пауза
Медицина
- Гинкго Билоба (фото)
- Парило звичайне - репейничек обыкновенный (фото)
- Конвалія звичайна - ландыш майский (фото)
- Рослини, які мають протипоказання для вжитку
- Калина звичайна - калина обыкновенная (фото)
- Ромашка лікарська - ромашка лекарственная (фото)
- Осика - осина обыкновенная (фото)
- Кувшинка (Астахова В.Г.)
- Ялівець звичайний - можжевельник обыкновенный (фото)
- Види і будова рослин
- Живокіст лікарський (гав'яз)
- Фитолакка, Лаконос (биохимия, фото)
- Бузок звичайний - сирень обыкновенная (фото)
- Перстач білий - лапчатка белая (фото)
- Геморой - лікування травами
- Сокирки польові - живокость полевая (фото)
- Лілія лісова - лилия лесная (фото)
- Терен звичайний - тёрн колючий (фото)
- Беладонна звичайна - красавка обыкновенная (фото)
- Грибкові захворювання шкіри
- Горіх волоський - орех грецкий (фото)
- Закрепи (запори) - лікування травами
- Липа серцелиста - липа сердцелистная (фото)
- Ландыш майский - конвалія звичайна (выращивание и культивирование)
- Первоцвіт весняний - первоцвет весенний (фото)
- Туя західна - туя западная (фото)
- Закрепи (запори) - лікування зборами лікарських рослин
- Фібріома матки
- Ортилия однобокая (рамишия) Боровая матка (фото)
- Башмачок красный (крупноцветный)
- Мучниця звичайна - толокнянка обыкновенная (фото)
- Модрина сибірська - лиственница сибирская (фото)
- Вітаміни
- Екзема - лікування травами
- Алкалоїди
- Алое деревовидне (столітник)
- Глуха кропива біла
- Гельмінтози - лікування травами
- Зоб дифузний токсичний
- Родовик лікарський - кровохлёбка аптечная (фото)
- Лапчатка прямостоячая (калган)
- Врощений ніготь
- Горобина чорноплідна - арония черноплодная (фото)
- Дискінезія жовчовивідних шляхів
- Феноли
- Ангіна (гострий тонзиліт) - лікування травами
- Грибкове захворювання нігтів
- Грибкові захворювання піхви
- Глечики жовті. Латаття біле
- Діатез сечокислий
| Кохлеарія - Cochlearia arctica (О.П.Попов) |
|
Кохлеарія (Cochlearia arctica) З лікувальною метою використовують її траву. Поширена в Північній Європі та в Північній Америці, її вирощують подекуди і в Радянському Союзі (в Сибіру, на Далекому Сході). Кохлеарія — дворічна рослина. На перший рік життя розвиваються розетки прикореневих листків; листки з довгими черешками, майже округлі, цілокраї; навесні наступного року виростає квітконосне стебло заввишки 15—40 см. Стеблові листки чергові, округлі, як і прикореневі, або злегка виїмчасто-зубчасті, яйцевидні, сидячі або майже обіймають стебло. Квітки білі, зібрані в китицю. Пелюстки вдвоє довші за чашолистки. Плоди — округло- яйцевидні стручки з довгим червоно-бурим насінням. Препарати з кохлеарії є в'яжучим, сечогінним, протицинготним і освіжаючим засобом. їх вживають усередину й застосовують зовнішньо (для полоскання), рекомендують їх і при ревматизмі, водянці, білях (у жінок), неприємному запаху з рота (для полоскання) та як сечогінний засіб (з медом). Способи застосування. Відвар: 20,0—200,0; по 1 столовій ложці 3 рази на день. Настойка: на спирті — 25,0; по 20 крапель; на горілці — 8 частин трави на 6 частин горілки; настоювати 8 днів; вживати в тій самій дозі. Для полоскання: відвар або настойка, розведена у відношенні 1 : 10. Сік з листя рослин 2-го року зростання вживають усередину як протицинготний засіб; доза: по 20 крапель 3 рази на день. Також рекомендуємо переглянути |