Кукурудза, маїс (Zea mays).
Родина злакових — Gramineae.

З лікувальною метою використовують стовпчики жіночих квіток (коси) разом з приймочками.

Кукурудза — висока однорічна рослина (0,5—3 м заввишки) з широкими листками. Походить з Центральної й Південної Америки. Її вирощують у Радянському Союзі як зернову кормову рослину. Вона добре відома, тому нема потреби наводити тут докладний ботанічний опис її. Треба лише зазначити, що пучки довгого шовковистого волосся, що звішується з качанів, являють собою не що інше як довгі нитковидні стовпчики з приймочками (народна назва — «коси»).

У науковій медицині використовують приймочки (стовпчики) кукурудзи. Приймочки, або стовпчики («коси») — це частина жіночої квітки, вони завжди містяться на качанах (під обгортками), і їх використовують для лікування. їх треба відрізняти від чоловічих квіток, що вгорі рослини, на волоті.

Приймочки кукурудзи збирають звичайно в червні — липні (коси на цілком дозрілих качанах), сушать у тіні, зберігають цілими або дрібнопорізаними, а іноді перетирають на порошок.

Екстракт із сухих приймочок кукурудзи широко застосовують у науковій медицині. Це кровоспинний, сечогінний, заспокійливий і протизапальний (при запаленні жовчного або сечового міхура) засіб. Цей препарат розчинює камені (в нирках чи сечовому міхурі) й є зміцнювальним і жовчогінним засобом.

У народній медицині застосовують відвар самих лише кукурудзяних кіс (волосся) при хворобах печінки, а також при всіх жіночих хворобах як кровоспинний, регулюючий і заспокійливий засіб.

Щоб зберегти лікувальні властивості кукурудзяних приймочок (або кіс), їх треба зберігати в сухому місці.

Способи застосування. Відвар: 10,0—200 200,0; по 1 столовій ложці через 3 години.

Екстракт: 20,0; по 30—40 крапель 2—3 рази на день перед їдою.