Кульбаба лікарська, або звичайна (Taraxacum officinale)
бабакуля.
Родина складноцвітих — Compositae.

З лікувальною метою використовують коріння й траву.

Дуже поширена по всьому Радянському Союзу, крім Арктики, й зокрема на Україні. Росте на луках і полях, у гаях, поблизу доріг і жител як усім відомий бур'ян.

Кульбаба — багаторічна рослина. Корінь у неї товстий (з палець), прямовисний, переходить у коротке, іноді гіллясте кореневище; має гіркуватий смак. Листки в прикореневій розетці численні, ланцетні, звужені до основи, пірчасті, виїмчасто-роздільні, неправильнозубчасті, з червонавою знизу, іноді волохатою головною жилкою.

Квіткова стрілка (цибок) у кульбаби частіше буває одиночна, пряма, порожня, трубчаста, несе один великий (2 см у діаметрі) квітковий кошик. Листки, верхня частина квіткової стрілки та основа обгортки трохи павутинисті. Суцвіття — кошик. Усі квітки в кошику язичкові, яскраво-жовті. Плоди — сім'янки з чубком, які утворюють пухнасту кулю (звідси й назва рослини), коли дозрівають на квітколожі в кошику; від подуву вітру вони легко розлітаються.

Всі частини цієї рослини виділяють молочний сік.

У кульбабі є гірка речовина тараксацин, інулін, сапонін, слиз і багато вітамінів А і С, тому й не дивно, що ця рослина має дуже широке лікувальне застосування, особливо в народній медицині.

У науковій медицині використовують лише коріння кульбаби, та й то лише для апетиту, при запорах і як жовчогінний засіб.

У народній медицині використовують і коріння й листя кульбаби. Весною при недостачі вітамінів вживають у вигляді салату свіже молоде листя кульбаби, але найчастіше вживають препарати з її коріння: для збуждення апетиту, при катарах шлунка й кишок. Крім того, це добрий засіб (за народним досвідом) при хронічному запорі (вживати відвар кореня всередину).

При легеневих хворобах препарати з кульбаби вживають як добрий відхаркувальний засіб; вони мають і сечогінну властивість.

Як жовчогінний засіб препарати з кульбаби застосовують при хворобах печінки.

Особливо кульбаба відома як зовнішній засіб.

При лікуванні екземи корінь кульбаби поєднують із коренем лопуху порівну (по 20,0 на 2 склянки окропу) вживати по 1І2 склянки.

Корисно застосовувати препарати з кульбаби й при геморої.

Зовнішньо як примочку препарати з кульбаби застосовують при хворобі очей.

Крім лікувальної властивості, люди давно оцінили й дієтичні та смакові якості кульбаби. Недарма в деяких місцевостях її листя вживали в їжу як салат, а в Курській області порошок з її коріння домішують для смаку й пом'якшення до злакової кави.

Способи застосування. Відвар кореня: 20,0—200,0 або як чай; по 1/4—1/2 склянки 3—4 рази на день.

Порошок: на кінчику складаного ножика 3 рази на день.

Суміш препаратів від екземи: кореня кульбаби й лопуху по 1 столовій ложці на 3 склянки води; настоювати протягом ночі, вранці покип'ятити 10 хвилин і залишити без вогню на 20 хвилин; вживати по ¹/₂ склянки 5 разів на день.

Мазь від екземи: мед, змішаний з борошном із кульбаби. Змивати мазь із тіла треба теплою сироваткою з молока.