КВАСОЛЯ ЗВИЧАЙНА —

Phaseolus vulgaris L.

Однорічна трав'яна культура з родини бобових (Fabaceae). Застосування мають не зовсім стиглі, зібрані восени, оплодні квасолі (без плодів), які містять інозит, фітостерол, алаптоїн, сахарозу, амінокислоти — аспарагін, тирозин, триптофан; геміцелюлози, моно-амінозі жирні кислоти, кремній, мідь, кобальт.

Коли застосовують? При гіпертонії в 1 л води кип'ятять протягом 3—4 годин 15—20 г подрібненого сухого лушпиння квасолі; п'ють відвар холодним по півсклянки 4—5 разів на день. При цукровому діабеті суміш по 20 г коренів лопуха, лушпиння квасолі й листків чорниці звичайної настоюють на 1 л води 12 годин, кип'ятять 5 хвилин, настоюють ще 1 годину і п'ють через півгодини після їди по 3/4 склянки 5 разів на день. При сечових каменях 1 столову ложку суміші стручків (лушпиння) квасолі, листків чорниці, трави деревію тисячолистого, квіток терну, трави хвоща і трави звіробою у співвідношенні 3:3:3:3:6:6 настоюють на 1 склянці холодної води 6 годин, доводять до кипіння, випивають склянку за кілька разів протягом дня.