Рекламна пауза
Медицина
Кресла экми мебель гостиные.- Гинкго Билоба (фото)
- Парило звичайне - репейничек обыкновенный (фото)
- Конвалія звичайна - ландыш майский (фото)
- Рослини, які мають протипоказання для вжитку
- Калина звичайна - калина обыкновенная (фото)
- Ромашка лікарська - ромашка лекарственная (фото)
- Осика - осина обыкновенная (фото)
- Кувшинка (Астахова В.Г.)
- Ялівець звичайний - можжевельник обыкновенный (фото)
- Види і будова рослин
- Живокіст лікарський (гав'яз)
- Фитолакка, Лаконос (биохимия, фото)
- Бузок звичайний - сирень обыкновенная (фото)
- Перстач білий - лапчатка белая (фото)
- Геморой - лікування травами
- Сокирки польові - живокость полевая (фото)
- Лілія лісова - лилия лесная (фото)
- Терен звичайний - тёрн колючий (фото)
- Беладонна звичайна - красавка обыкновенная (фото)
- Грибкові захворювання шкіри
- Горіх волоський - орех грецкий (фото)
- Закрепи (запори) - лікування травами
- Липа серцелиста - липа сердцелистная (фото)
- Ландыш майский - конвалія звичайна (выращивание и культивирование)
- Первоцвіт весняний - первоцвет весенний (фото)
- Туя західна - туя западная (фото)
- Закрепи (запори) - лікування зборами лікарських рослин
- Фібріома матки
- Ортилия однобокая (рамишия) Боровая матка (фото)
- Башмачок красный (крупноцветный)
- Мучниця звичайна - толокнянка обыкновенная (фото)
- Модрина сибірська - лиственница сибирская (фото)
- Вітаміни
- Екзема - лікування травами
- Алкалоїди
- Алое деревовидне (столітник)
- Глуха кропива біла
- Гельмінтози - лікування травами
- Зоб дифузний токсичний
- Родовик лікарський - кровохлёбка аптечная (фото)
- Лапчатка прямостоячая (калган)
- Врощений ніготь
- Горобина чорноплідна - арония черноплодная (фото)
- Дискінезія жовчовивідних шляхів
- Феноли
- Ангіна (гострий тонзиліт) - лікування травами
- Грибкове захворювання нігтів
- Грибкові захворювання піхви
- Глечики жовті. Латаття біле
- Діатез сечокислий
| Липа серцелиста - липа сердцелистная (фото) |
|
Липа серцелиста (tilia cordata); При згадці про липу відразу виникає образ старої липової алеї у парку, посадженої сто чи двісті років тому. Липа — листопадне дерево, досягає висоти 25, рідко — 45 м. Для неї характерний великий діаметр стовбура — 2-3, інколи до 5 м. Кора молодої липи сіро-бура, на старих стовбурах темна, глибоко розтріскується. Крона дерева — куляста, циліндрична чи пірамідальна, густо вкрита листям. Листки чергові, дворядні, великі, округлосерцеподібні чи широкояйцеподібні, зубчасті, черешкові. Квітки двостатеві, білі чи жовтуваті, духмяні. Зібрані у щиткоподібні суцвіття. Цвітуть зазвичай у липні. Плід — горішок. Це дерево живе довго: деякі особини доживають до віку 1200-1300 років, а в середньому — 300-400 років. Липа серцелиста утворює майже чисті липові ліси на західному схилі Уральських гір та у лісостеповій зоні Європейської частини Росії. Інші види липи (амурська, маньчжурська, сибірська) зростають у відповідних географічних регіонах. В Україні, крім липи серцелистої, яка є найпоширенішим видом і трапляється по всій території у лісах та чагарниках, ростуть такі види: липа кавказька (T. begoniifolia) — у горах Криму; липа пухнаста (71 tomentosa) -у широколистяних лісах та серед чагарників в Одеській області й Закарпатті; липа широколиста (Т. platyphyllos) — у мішаних і широколистяних лісах Західної України. Усі види липи широко використовуються в озелененні міст — вирощуються в садах та парках, ботанічних садах і мають ті ж властивості, що й липа серцелиста. Липа — лікарська, медоносна, харчова і технічна рослина. Для медичних потреб під час цвітіння збирають квітки з дикорослих та вирощуваних дерев липи. Квітки зрізають ножицями чи секаторами. Заготовляють суцвіття разом з приквітками, так званий «липовий цвіт». Не слід збирати суцвіття, уражені іржею або пошкоджені листоїдами. Із зібраного цвіту видаляють потемнілі приквітки та суцвіття. Сировину сушать у затінку на відкритому повітрі або у добре вентильованих приміщеннях. На сонці сушити суцвіття не можна. Термін зберігання готової сировини — 2 роки. Липовий цвіт є у продажу в спеціалізованих аптеках. Квітки липи містять ефірну олію, глікозиди, сапоніни, кумарин фраксин, дубильні речовини, каротин (провітамін А), слизи, аскорбінову кислоту (вітамін С), мікрота макроелементи. Препарати, приготовані з липового цвіту, збільшують діурез (сечовиділення), виявляють потогінну, заспокійливу і протизапальну дію. Вони також стимулюють виділення шлункового соку, збільшують секрецію жовчі та полегшують її відтік. Настій липового цвіту здавна використовують у науковій медицині при застуді, гарячкових станах, а також при грипі та бронхіті. Часто вживають настої при запаленні нирок і сечового міхура. Препарати липового цвіту мають седативні властивості: їх застосовують як заспокійливий засіб при підвищеній нервовій збудливості. У народній медицині настій липового цвіту використовують для лікування головного болю, істерії; допомагає він і при епілепсії, а також кашлі, шлункових і кишкових болях. Зовнішньо настій липових суцвіть використовують для полоскань при стоматиті, гінгівіті, ангіні, ларингіті, а у вигляді примочок і припарок — при набряках, шкірних виразках, запаленні гемороїдальних вузлів, ревматизмі та подагрі. Крім того, цей засіб застосовують при запальних захворюваннях жіночих статевих органів. Для полегшення стану хворих при нервових недугах приймають ванни з липового цвіту. Суцвіття липи входять до складу потогінних і сечогінних чаїв, зборів для лікування захворювань шлунка, кишечнику, печінки, нирок і сечового міхура. Крім лікарських, липа має ще й чудові медоносні властивості. Вміст цукру у нектарі, що виділяється 100 квітками липи, коливається від 50 до 200 мг. У районах поширення липи серцелистої одна бджолина сім'я заготовляє до 10-15 кг меду. Медова продуктивність одного гектара насаджень досягає 800-1000 кг. Липовий мед, так званий липець, належить до найбільш високоякісних сортів. Він світлий, з ніжним смаком та ароматом, кристалізується у білу однорідну масу. Мед, зібраний з далекосхідних видів лип, має кремовий відтінок, дуже ніжний на смак. У господарстві люди здавна використовували луб та липову кору, зазвичай з липи серцелистої, — для виробництва мочала, з якого робили рогожі та лантухи. З липового лика плели личаки, кошики, козуби, решета та інші вироби. Насіння липи містить солодкувату харчову жирну олію, що на смак нагадує мигдальну. Настій липового цвіту. З столові ложки сировини на 200 мл окропу. Настоюють 10 хв., проціджують. П'ють гарячим по 1-2 склянки 2-3 рази на день після їди. Настій липового цвіту (зовнішнє). 6 столових ложок сировини на 200 мл окропу. Настоюють 10 хв., проціджують. Для полоскання ротової порожнини та горла, а також для протирання обличчя при жирній шкірі. Також рекомендуємо переглянути |