Льон проносний (Linum catharticum);
лён слабительный

Одно- або дворічна трав'яниста рослина родини льонових. Стебла прості або вилчасторозгалужені, тонкі, густооблистнєні, 5—30 см заввишки. Листки супро­тивні (лише верхні — часом чер­гові) цілісні, сидячі, з однією жилкою; нижні — оберненояйце­видні, тупуваті; верхні — видовженоланцетні, по краю шорсткі. Квітки дрібні, правильні, двоста­теві, 5-пелюсткові, зібрані по 15—60 на верхівках стебла у волотисті суцвіття; пелюстки 4—5 мм зав­довжки, білі, з жовтавим ніг­тиком, довші за чашечку. Плід — 10-гнізда куляста коробочка. Цві­те у травні — серпні.

Поширення. Льон проносний рос­те майже по всій території України (крім Степу) на вологих луках, серед чагарників, у світ­лих лісах, іноді як бур'ян на полях.

Сировина. Для лікарських потреб використовують траву (Herba Lini cathartici), зібрану під час цвітіння рослин. Сушать траву в затінку на відкритому по­вітрі або в приміщенні з доброю вентиляцією.

Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Трава льону про­носного містить гірку речовину ліній (0,5%), глікозид лінамарин, смолисті речовини (2%) та ефірну олію (0,15%).

Фармакологічні властивості і ви­користання. У народній медицині льон проносний відомий своїми проносними і сечогінними власти­востями. Зважаючи на це, настій трави його використовують при запорах, водянці, нирковокам'я­ній хворобі. Слід пам'ятати, що тривале, а особливо надмірне вживання препаратів цієї росли­ни може спричинити отруєння.

Лікарські форми і застосування. Внутрішньо — настій трави (2 чай­ні ложки сировини на 400 мл окропу) п'ють по 2 склянки на день ковтка­ми;