Лимон (Citrus limon);
цитрина; лимон

Невелике (3—5 м заввишки) вічно­зелене плодове дерево родини ру­тових. Молоді гілки червонувато-фіолетові. Листки шкірясті, черго­ві, яйцевидні або еліптичні, заго­стрені, зчленовані з черешками. Квітки двостатеві, в пазухах лист­ків, одиничні або парні, на кінцях гілок іноді в китицях; пелюстки білі, зовні блідо-рожеві, дуже відігнуті. Плід ягодоподібний, яйцевидний або овальний, з носиком на вер­хівці, ясно-жовтий. Цвіте у берез­ні — квітні.

Поширення. В дикому стані неві­домий. На Україні культивують як оранжерейну плодову рослину.

Сировина. З лікувальною метою використовують плоди рослини.

Хімічний склад. У м'якоті плодів є лимонна кислота (6—8%), цукри (до 3,5%), аскорбінова кислота (до 90 мг %), вітаміни А, В₁ і В₂, флавоноїди, похідні кумарину, сесквітерпени, пектини, солі ка­лію й міді та інші речовини. Шкір­ка плодів містить ефірну олію (до 0,6%) і флавоноїди. Головни­ми складовими частинами ефірної олії є терпен лимонен (до 90%) і альдегід цитраль (3—6%).

Властивості і ви­користання. Лікувальні властиво­сті лимонів зумовлені наявністю в них значної кількості вітамінів. Вживання лимонів (у натурально­му вигляді, з чаєм, у вигляді соку, розведеного водою) показане при гіповітамінозах С і В, гарячкових станах, порушенні мінерального обміну, нирковокам'яній хворобі, подагрі та ревматизмі. Як зовніш­ній засіб розведений водою сік використовують для полоскання при запаленні ротової порожнини і глотки. При блюванні у вагітних свіжорозрізаний лимон приклада­ють до ямки під грудьми (як від­тяжний засіб). Свіжим натураль­ним соком (кусочком лимона) протирають лице для видалення комедонів (Comedones faciei); для посилення ефекту спочатку при­ймають парову ванночку. Ефірну олію, яку добувають із шкірки плодів, використовують як засіб, що покращує смак і запах ліків, у харчовій і кондитерській про­мисловості та в парфумерії. У зв'язку з високим вмістом ли­монної кислоти, вживання лимо­нів необхідно обмежувати або виключати їх з раціону зовсім при хворобах шлунка, кишок, печін­ки, жовчного міхура, жовчовивід­них шляхів та підшлункової за­лози (гострі й хронічні панкреа­тити). Слід особливо підкреслити, що надмірне й нераціональне вжи­вання лимонів може завдати шко­ди навіть здоровій людині.

Лікарські форми і застосування. Зовнішньо — маска для обличчя при себореї: білок одного яйця збивають з 1 чайною ложкою лимонного соку, наносять на обличчя, через 25—30 хви­лин змивають теплою водою (процеду­ру  проводять   1—2 рази  на тиждень).