Листовик сколопендровий (Phyllitis scolopendrium);
турецький язик; листовик сколопендровый

Багаторічна папороть родини аспленійових. Листки шкірясті, ціліс­ні, видовжено-ланцетні, з серце­видною основою і коротким че­решком, 30—80 см завдовжки. Соруси лінійні,  зближені парами, розміщені косо впоперек пластин­ки листка, по обидва боки жилки. Спороносить у липні — вересні.

Поширення. Росте по затінених кам'янистих місцях у Карпатах, Криму, на Поліссі, в Західному Лісостепу.

Заготівля і зберігання. Використо­вують листки, які збирають з лип­ня по серпень. Сушать на гори­щах, у приміщеннях, що добре провітрюються, або в сушарках при температурі 45°. Зберігають у сухих приміщеннях.

Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Листки містять гормоноподібну й слизисті речо­вини, амінокислоти (у-метил-у-оксиглютамінову і у-метилглютамінову), леукодельфінідин.

Фармакологічні властивості і ви­користання. В народній медицині Листовик сколопендровидний використовують як відхар­кувальний, потогінний, сечогін­ний, в'яжучий та кровоспинний засіб. Настій листя п'ють при за­хворюваннях легень, кашлі, гаст­роентеритах, проносах, дизенте­рії, при хворобах печінки і селе­зінки, нирковокам'яній хворобі. В поєднанні з іншими лікарськи­ми рослинами Листовик сколопендровидний використову­ють у дерматології.

Лікарські форми і застосування. Внутрішньо — настій листя (1 столо­ва ложка сировини на 400 мл окропу, настоюють 1 годину) по 100 мл 3 рази на день.

Зовнішньо — 3 столові ложки суміші листя листовика і трави васильків справжніх, узятих порівну, кип'ятять 5 хв. у 500 мл окропу і використовують для теплих ванн при дерматомікозах (по 20 хв. щодня).