Лобода запашна (Chenopodium botrys);
марь душистая

Однорічна трав'яниста жовтувато-зелена з приємним ароматним запахом рослина родини лобо­дових. Стебло пряме, здебільшого гіллясте, з видовженими нижніми гілками, 15—60 см заввишки. Нижні та серединні листки довгас­ті, тупі, матові, перистолопатеві; лопаті овальні або яйце­видні; верхні листки лінійні, ці­локраї. Квітки п'ятичленні, рід­ко — чотиричленні, двостатеві, в розгалужених пазушних суцвіт­тях, які в цілому утворюють пухку пірамідальну волоть; лис­точки оцвітини густо вкриті за­лозистими волосками, закінчу­ються вістрями. Плід — однона­сінний горішок з тонким плівчас­тим оплоднем; насінини круг­лясті, легко стиснені. Цвіте в лип­ні — вересні.

Поширення. Рослина трапляється на кам'янистих місцях, вапняках, пісках, уздовж доріг, як бур'ян на полях та городах по всій території України, крім півдня Степу.

Сировина. Для виготовлення ліків використовують траву (Herba Chenopodii botrydis), зібрану в період цвітіння рослини. Сухої сиро­вини виходить 22—23%. Збері­гають окремо від інших лікар­ських рослин.

Рослина неофіци­нальна.

Хімічний склад. Трава містить ефірну олію (до 1,6%), тритер­пенові сапоніни, алкалоїди (0,18%), бетаїн (1,52%), триацетонамін, феноли (1%), флавоної­ди (0,66%), вітамін Е, каротин, щавлеву кислоту (1,5%).

Фармакологічні властивості і ви­користання. Основна терапевтич­на властивість лободи запаш­ної — антигельмінтна. Крім цього, рослина має антибактеріальні, протистоцидні, фунгіцидні і фі­тонцидні властивості. Настій тра­ви приймають всередину при запа­мороченні, мігрені, безсонні, для посилення роботи серця, при шлунково-кишкових розладах, як протигарячковий, сечогінний, протиастматичний та гіпотензив­ний засіб.

Зовнішньо настій трави використовують для ліку­вання захворювань шкіри. З листя одержують ефірну олію, яка ви­користовується в парфумерії, ми­ловарінні та як антигельмінтний засіб у медицині. Порошок з сухого листя застосовують як інсектицидний засіб.